Справа № 520/2209/16-ц
Провадження № 2/520/459/19
13.11.2019
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,
За участю:
Представника позивача - Крижановського А .О.
Представника відповідача - Петруненко В.В.
розглянувши заяву ОСОБА_2 - представника позивача, про відвід головуючого по справі по цивільної справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , державний нотаріус Пінігіна Наталія Миколаївна про встановлення факту родинних відносин, визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно за законом, -
У провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин між нею та померлою у липні 2015 року ОСОБА_6 , 1938 року народження, а саме що вони є рідними сестрами, визнання недійсним заповіту складеному ОСОБА_6 06.09.11 року на користь ОСОБА_4 , відповідно до якого вона заповідала на випадок її смерті квартиру АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за №4-1113, визнання за ОСОБА_3 , як спадкоємицею за законом, право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 7,07 га, яка розташована в межах території Великовеселівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, яка належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі державного акту МК №010370.
Позов обґрунтований тим, що рідна сестра позивачки - ОСОБА_6 , на час підпису заповіту 06 вересня 2011 року на користь - ОСОБА_4 - не могла вчинити такі дії, оскільки в той час вона не могла усвідомлювати своїх дій та керувати ними. Позивач зазначила, що вона особисто та вся їх родина - діти, внуки, починаючи з 2009 року спостерігали за розладом її вольової діяльності, неконтрольованих вчинків, провали в пам'яті, коли остання навіть не могла згадати події вчорашнього дня. Саме тоді вони були вимушені звернутися до лікарів Одеського психоневрологічного диспансеру, де ОСОБА_6 була поставлена на облік та активному лікуванню.
Ухвалою суду від 31.03.2017 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , про призначення у справі судової посмертної психіатричної експертизи для встановлення психічного стану померлої у липні 2015 року ОСОБА_6 на момент підпису заповіту 06.09.2011 року, складеного на користь ОСОБА_4 .
З боку відповідача, та його представника у судовому засіданні була поставлено питання про наявність об'єктивних сумнівів у наданої з КУ « ООМЦПЗ» медичної картки амбулаторного хворого №3053/09, заведеної 16.11.09 на ОСОБА_6 , згідно з якою ОСОБА_6 в період 2009-2011 років перебувала на обліку лікаря-психіатра з приводу захворювання на «Органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ЧМТ (2007 р.) з прогресуючим інтелектуально-мнестичним зниженням. Сумніви обґрунтовуються тривалістю невиконання ухвали суду від 05.04.2016 року про витребування медичної карки, яка протягом декількох місяців не виконувалась із зазначенням різних місць знаходження даної карки, а крім того, що на дана медична карка, яка начебто заведена у 2009 року на формі, затвердженої у 2012 року та наявністю розбіжностей у персональних даних хворої.
Ухвалою суду від 31.03.2017 року, по клопотанню представника відповідача - ОСОБА_7 , по справі була призначена судова почеркознавча експертиза з питань виконання підписи в оригіналах заяв, що містяться в медичній картці амбулаторного хворого ОСОБА_6 №3059/09, саме ОСОБА_6 , а також з питань давності заповнення медичної картки. Оригінал медичної картки №3059/09 було направлено експертам для проведення почеркознавчої експертизи, а копія експертам для проведення психіатричної експертизи.
27.06.2017 року до суду звернувся голова судово-психіатричної експертної комісії КУ «ООМЦПЗ» ОСОБА_8 ( т.2 а/с 37) з письмовим повідомлення про неможливість виконання експертного завдання про проведенні посмертної судово-психіатричної експертизи, без висновків за результатами судової почеркознавчої експертизи та судової технічної (фізико-хімічної) експертизи медичної документації - медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_6 №3059/09, у зв'язку із необхідністю вивчення даної медичної документації, яка має суттєве значення при проведенні експертизи.
Згідно висновку експертів №13015/13016/17-32 від 21.11.2017 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи досліджувані підписи від імені ОСОБА_6 у рядку « Пацієнт» у заяві та у рядку «підпис» у заяві «інформована добровільна згода пацієнта на обробітку персональних даних» від 16.11.2009 року, що підшиті до медичної картки №3053/09 виконані не ОСОБА_6 а іншою особою.
Згідно висновків судово-психіатричних експертів №458 від 30.10.2017 року, яки провели експертизу без отримання висновків судової почеркознавчої експертизи та судової технічної (фізико-хімічної) експертизи, ОСОБА_6 під час укладення підписання заповіту 06.09.2011 року, не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
У зв'язку із наявними протиріччями у позиції експертів стосовно необхідності відомостей про дослідження медичної карки, ухвалою суду від 10.04.2018 року по справі була призначена повторна посмертна судова психіатрична експертиза, яка була доручена експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України ( 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 103), однак згідно висновку №18 від 22.11.2018 року експертами повідомлено про неможливість відповісти на задані судом запитання без прийняття судом рішення щодо легітимності медичної карти амбулаторного хворого №3053/09 на ім'я ОСОБА_6 з КУ ООМЦПЗ м. Одеси, як достовірного об'єкта судово-психіатричної експертизи.
У судовому засідання для вирішення питання про достовірність та допустимість доказу - медичної карти амбулаторного хворого №3053/09 на ім'я ОСОБА_6 - представником позивача заявлено клопотання про проведення додаткової перевірки факту видачі та заповнення даної медичної картки, витребування відомостей з журналу реєстрації осіб, яки проходили лікування у даної медичної установі та виклик для допиту лікаря з даної установи.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання, вважаючи, що висновком експертів про наявність підпису іншої особи замість ОСОБА_6 доведено недостовірність самої медичної картки.
Таким чином ухвалою суду від 04.06.2019 року було задоволено клопотання представника позивача по проведенню додаткової перевірки обставин ведення медичної документації щодо звернення ОСОБА_6 до Одеського обласного психоневрологічного диспансеру.
На ухвалу суду від 04.06.2019 року про витребування журналу обліку хворих за період 2009-2011 років до суду надано копія даного журналу, в якому наявні відомості про реєстрацію уперше 16.11.2009 року відомостей про звернення ОСОБА_6 . Одночасно із цим у письмової відповіді на ухвалу суду про заведення медичної картки головним лікарем «Одеського обласного медичного центру психічного здоров'я» ОСОБА_9 зазначено, що вперше до диспансеру ОСОБА_6 звернулась у супроводі родички 27.11.2009 року.
Також від представника відповідача заявлене клопотання про витребування для огляду у судове засідання саме оригіналу журналу, так як з наявної фотокопії вбачається втручання у запис №3053/09 від 16.11.2009 року на місці запису відомостей про ОСОБА_6 - наявні розриви у клітинах журналу , що може свідчить про внесення змін до даного запису.
Суд враховуючи, що відповідно до ухвали від 04.06.2019 року судом було витребувано саме оригінал журналу, та враховуючи розбіжності у відповіді головного лікаря про та копії журналу про день звернення ОСОБА_6 а також наявні сумніви задовольнив клопотання про витребування для огляду у судове засідання оригіналу журналу.
Після задоволення даного клопотання представником позивача по справі подана заява про відвід головуючому. Заява обґрунтовується тим, що суд безпідставно задовольнив клопотання представника відповідача про призначення по справі почеркознавчої та судово-технічної експертиз медичної картки, безпідставно призначив повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, безпідставно прийняв від сторони відповідача відомості про наявність інших справи у період 2009-2011 років стороною по яким була ОСОБА_6 , не приймає до уваги докази наявні у матеріалах справи про наявність хвороби померлою та висновків експертів про те, що ОСОБА_6 на час підпису заповіту не усвідомлювала своїх дій та не могла керувати ними.
Крім того представником позивача заявлено про те, що судом відмовляється у клопотанні про виклик у судове засідання лікаря, який лікував хвору для дослідження наявних у медичної картки помилок, та не приймається до уваги згода сторони позивача, що у картки замість хворої розписалась представник.
На думку представника позивача всі зазначені дії головуючого приводять до затримання розгляду справи і викликають сумнів у його неупередженості та об'єктивності.
Представник відповідача заперечував проти відводу головуючого, вважаючи що саме діями представника позивача затягується розгляд справи.
З 15.12.2017 року, діючим Цивільним процесуальним кодексом України ( далі по тексту ЦПК), встановлений порядок розгляду відводу судді та врегульовані підстави для відводу.
У відповідності до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження по справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду ( п. 15.4 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК). Такому судді не може бути заявлений відвід.
Пунктами сьомим та восьмим статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу ( самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Також, підставами відводу ( самовідводу ) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи ( ст. 37 ЦПК) , та неможливість входження до складу суду осіб, яки є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя ( п.3 ст. 46 ЦПК).
Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду ( п.5 ст. 39 ЦПК).
Суд розглядає справи на інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( ч.1 ст. 13 ЦПК).
Системний аналіз статей 76-80 ЦПК надає суду змогу визначати, що доказами, на підставі яких встановлюється наявність і відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні відповідати певним критеріям: бути належними, допустимими і достовірними.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 79 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ( ч.2 ст. 80 ЦПК).
У відповідності до вимог ст.. 105 ЦПК призначення експертизи є обов'язковим, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
В даної справі предметом позову ( предметом доказування ) є психічний стан померлої у липні 2015 року ОСОБА_6 на момент укладення ІНФОРМАЦІЯ_1 року заповіту.
Таким чином по даної категорії справи проведення експертизи для встановлення психічного стану ОСОБА_6 визначено законодавцем обов'язковим, та такий висновок не може бути замінений іншим доказом.
У висновку , по призначеної у справі у справі 10.04.2018 повторної експертизи зазначено про неможливість надання висновку про стан здоров'я ОСОБА_6 без встановлення достовірності відомостей які містяться у медичної картки №3053/09, та звернуто увагу про наявні розбіжності щодо стану здоров'я ОСОБА_6 у різних медичних документах різних установ, та підтверджено що медична картка ОСОБА_6 яка заведена у 2009 році відкрита на бланку зразку 2012 року.
Саме тому суд визначається із тим, чи є зазначена медична картка належним та допустимим доказом по справі.
Крім того заявником безпідставно звинувачено головуючого у наявних відмовах у викликах лікарів так як всі клопотання представника позивача про виклики свідків були судом задоволені.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що дана заява фактично є незгодою представника позивача із процесуальними рішеннями головуючого, що у відповідності до вимог ЦПК не може бути підставою для відводу головуючого.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40,353 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 - представника позивача, про відвід головуючого по справі Луняченко В.О. по цивільної справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , державний нотаріус Пінігіна Наталія Миколаївна про встановлення факту родинних відносин, визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно за законом.
Зупинити провадження по справі та передати відповідну заяву та матеріали справи для автоматичного визначення іншого судді для розгляду заявленого відводу.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Луняченко В. О.