справа №1.380.2019.001520
13 листопада 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії, за вислугу років позивачу під час її перерахунку з 73% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення;
-зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу у розмірі 73% від відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою від 16.04.2019 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 16.04.2019 провадження у справі №1.380.2019.001293 зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.
16.10.2019 Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, яким залишила без змін вищезазначене рішення Верховного Суду у зразковій справі. Рішення Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18 (№ Пз/9901/58/18 )набрало законної сили.
Ухвалою від 28.10.2019 провадження у справі поновлено.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області безпідставно знизило позивачу відсотковий розмір пенсії з 73% до 70% грошового забезпечення, що призвело до неправильного визначення розміру пенсії та її виплату позивачу з 01.01.2018 в розмірі нижчому, ніж передбачено законодавством. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» передбачено перерахувати до 01.03.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною чи аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Крім того наголошує, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до І категорії, - 100%, до ІІ категорії - 95%. Таким чином, на думку ГУ ПФ України у Львівській області, позивачу правомірно перераховано пенсію, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії з 01.01.2018 встановлений максимальний розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зв'язку з наведеним, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 08.08.1997 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років (вислуга років 26роки), призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія ОСОБА_1 у призначена у розмірі 73% грошового забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 та постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з яким основний розмір пенсії складає 70% грошового забезпечення.
Вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 73% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років з 73% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Суд зазначає, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, провадження № Пз/9901/58/18 від 04.02.2019, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ), у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» ( 1763-15 ) (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08.07.2011 Верховною Радою України прийнято Закон № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у ч.2 ст.13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27.03.2014 Верховною Радою України прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, п.23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у ч.2 ст.13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 01.01.2017, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до пункту 1 якої (чинного на час здійснення перерахунку пенсії) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
13.02.2008 постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.2 і ч.3 ст.51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналіз вищенаведених норм права вказує, що ст.13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а ст. 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII.
Судом встановлено, що з 08.08.1997 позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 73% грошового забезпечення. На момент призначення пенсії позивачу діяла норма ч. 2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка визначала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відтак, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, яка призначена з 08.08.1997 у відповідача, починаючи з 01.01.2018, були відсутні правові підстави для обмеження її розміру 70% грошового забезпечення.
За таких обставин дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, є протиправними, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
З огляду на вказане, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача здійснити з перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Щодо вимоги позивача про компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон № 2050-III) та «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до положень статей 1-2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі статтею 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 цього ж Закону визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Пунктом 4 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Аналізуючи зазначені вище норми права, суд дійшов висновку, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у пункті 3 Порядку №159, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу (нарахування).
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми доплати до пенсії, яка позивачу нарахована не була, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-ІІІ, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 11.07.2018 у справі № 487/6923/16-а.
Також суд зазначає, що Пунктом 3 Порядку № 159 встановлено вичерпний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Оскільки недоотримана сума пенсії являється разовим доходом, який не включено до переліку грошових доходів, що підлягають компенсації, які одержують громадяни в гривнях на території України, дані вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимоги щодо компенсації втрати частини доходів.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту відповідачем, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись залежно від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що саме дане рішення суду буде відповідачем не виконане, в зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому така вимога позивача не підлягає задоволенню.
При цьому суд також бере до уваги, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, провадження № Пз/9901/58/18 від 04.02.2019, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019. Відтак зазначене є суттєвою умовою для виконання рішення у цій справі після набрання ним чинності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Щодо судових витрат, то такі підлягають стягненню з відповідача на суму 768,40 - пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії, за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 73% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні позовної вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про компенсацію втрати частини доходів - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768(сімсот шістдесят вісім)грн. 40коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.