21 жовтня 2019 року Справа № 280/3990/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови за заявою позивача від 20.12.2018 року та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.12.2018 року №08-02/1239 про суддівську винагороду, в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 року по 31.12.2018 року, та за заявою позивача від 21.01.2019 року та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 15.01.2019 №08-02/17 про суддівську винагороду, в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за заявою позивача від 20.12.2018р. та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13.12.2018р. №08-02/1239 про суддівську винагороду за період з 04.12.2018 року по 31.12.2018 року і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за заявою позивача від 21.01.2019 та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 15.01.2019 №08-02/17 про суддівську винагороду за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.12.2018 Конституційним судом України прийнято рішення у справі № 1-7/2018 (4062/15) від 04.12.2018 № 11-р/2018 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 133 Закону України “Про судоустрій і статус судців” у редакції Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч. 3 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 № 245З-IV “Про судоустрій і статус судців” у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII “Про забезпечення права на справедливий суд”. Та 20.12.2018 позивачка звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви додала довідку від 13.12.2018 № 08-02/1239 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видану ТУ ДСА України в Запорізькій області. Крім цього, вказує, що з 01.01.2019 змінено розмір прожиткового мінімуму, який відповідно до ст. 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначається з його урахуванням, у зв'язку з цим 21.01.2019 знову звернулась до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши для перерахунку довідку ТУ ДСА в Запорізькій області № 08-02/17 від 15.01.2019 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Так, на картковий рахунок позивача з лютого по квітень 2019 року надходили різні суми довічного грошового утримання. Оскільки позивач не в повній мірі володіла інформацією, які саме суми та за який конкретно період включені до складу виплаченого їй довічного грошового утримання судді у відставці, але які очевидно є меншими від належних, 20.05.2019 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати довідку про отриманий нею розмір довічного грошового утримання судді у відставці за 2019 рік із зазначенням проведених доплат та перерахунків (в якому розмірі та за який період), а також здійснити перерахунок та виплату на підставі вищенаведених довідок ТУ ДСА в Запорізькій області з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 відповідно. Однак листом від 20.05.2019 № 102/К-1 відповідачем повідомлено позивача про те, що на підставі довідок ТУ ДСА України в Запорізькій області №08-02/1239 від 13.12.2019 та №08-02/17 від 15.01.2019 року здійснено з 01.01.2019 року та 01.02.2019 року відповідно здійснено перерахунок. Та відмовлено у здійснені перерахунку щомісячного грошового утримання з 04.12.2018 року по довідці №08-02/1239 від 13.12.2018 та з 01.01.2019 року по довідці №08-02/17 від 15.01.2019. Позивач вважає такі дії протиправними та просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №36346 від 03.09.2019), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача правомірно проведений у січні 2019 з 01.01.2019 та з 01.02.2019 з виплатою у лютому 2019 та у березні з 01.01.2018 по 31.07.2018 з виплатою у квітні 2019, у відповідності до п. 4 розділу ІІ Порядку призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1. З урахуванням вказаного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 21.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 є суддею у відставці та з 15.09.2016 року перебуває на обліку у Енергодарському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Так 20.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви додала довідку від 13.12.2018 № 08-02/1239 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видану ТУ ДСА України в Запорізькій області.
Також позивачка 21.01.2019 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши для перерахунку довідку ТУ ДСА в Запорізькій області № 08-02/17 від 15.01.2019 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якої станом на 01.01.2019 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 48985,50 грн. у тому числі: посадовий оклад 28815,00 грн., доплата за вислугу років (60%) 17289,00 грн. доплата за перебування на адміністративній посаді в судді (10%) 2881,50 грн.
В подальшому позивачка 20.05.2019 звернулась до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, в якій просила надати довідку про отриманий нею розмір довічного грошового утримання судді у відставці за період за 2019 році із зазначенням проведених доплат та перерахунків (в якому розмірі та за який період), а також здійснити перерахунок та виплату на підставі вищенаведених довідок ТУ ДСА в Запорізькій області з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 відповідно.
Відповідач своїм листом від 20.05.2019 № 102/К-1 повідомлено ОСОБА_1 про те, що на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 13.12.2018 № 08-02/1239 здійснено перерахунок з 04.12.2018, а на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 01.01.2019 № 08-02/17 з 15.02.2019.
ОСОБА_1 не погодившись з такими діями відповідача, звернулась з цим позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 4-5 ст. 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Питання щодо подання та оформлення документів для перерахунку довічного грошового утримання врегульовано Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 № 5-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 200/14891 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 3 ч. 2 Порядку № 3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Пунктом 2 ч. 3 Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою (п. 4 ч. 2 Порядку № 3-1).
Відповідно до пп. 6 п. 6 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2415-VIII внесено зміни в абз. 2 п. 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” слово та цифри “ 1600 гривень” замінити словами та цифрами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року”, тобто внесено зміни до законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року, як розрахункової величини.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що дію зазначеного Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно - правовим актом, а саме: з 01.01.2017.
Так статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 № 2246-VIII визначено з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.
Законом України “Про Державний бюджет України” на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1921 гривень з 1 січня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ “Про судоустрій і статус суддів” суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже посилання відповідача на п. 4 розділу ІІ Порядку № 3-1 є невірним, оскільки зазначений пункт визначає період в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом за який може бути здійснений такий перерахунок. Суд звертає увагу на те, що дата з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку не є тотожнім поняттям з датою з якої позивач набув право на такий перерахунок.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунків щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого з 01.01.2019 року - 1921,00 грн.
Додатково суд зазначає, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (п. 2 мотивувальної частини).
Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абз. 2 п. 3 мотивувальної частини).
Таким чином, Конституційний Суд України наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.
Відповідно до п. 6.4 Європейської хартії про закон “Про статус суддів” (Лісабон, 8-10.04.1999) судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і виконували суддівські обов'язки протягом певного терміну, повинні отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути якомога ближче до рівня їх останньої заробітної плати в якості судді.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено факт сплати судового збору в розмірі 768,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови за заявою ОСОБА_1 від 20 грудня 2018 року та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13 грудня 2018 року №08-02/1239 про суддівську винагороду, в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, та за заявою ОСОБА_1 від 21.01.2019 року та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 15 січня 2019 року №08-02/17 про суддівську винагороду, в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року.
Зобов'язати Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за заявою ОСОБА_1 від 20 грудня 2018 року та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 13 грудня 2018 року №08-02/1239 про суддівську винагороду за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язати Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за заявою позивача від 21 січня 2019 року та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 15 січня 2019 року №08-02/17 про суддівську винагороду за період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, м.Енергодар, Запорізька область, вул. Українська, буд. 4А, офіс 2, код ЄДРПОУ 41249795).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Стрельнікова