11 листопада 2019 року о/об 10 год. 59 хв.Справа № 280/3628/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача-1 Штець Д.В., представника відповідача-2 Степура Ю.М., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
до 1. Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ); 2. Головного управління Національної гвардії України (03151, м.Київ, вул.Народного ополчення, буд.9-А; код ЄДРПОУ 08803498)
про зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (надалі - відповідач-1, ВЧ НОМЕР_2 НГУ), Головного управління Національної гвардії України (надалі - відповідач-2, ГУ НГУ), в якому позивач просить суд: 1) зобов'язати відповідача-2 виділити кошти у розмірі 40500,00 грн., а відповідача-1 зобов'язати в подальшому здійснити виплату цих коштів на користь позивача (з утримання податків із зазначеної суми коштів) в якості компенсації за піднайом позивачем житла у місті Запоріжжі під час проходження служби в період з 01.01.2018 по 03.07.2019 (18 місяців); 2) зобов'язати відповідача-2 виділити кошти у розмірі 30139,84 грн., а відповідача-1 зобов'язати в подальшому здійснити виплату цих коштів на користь позивача (без утримання податків з зазначеної суми коштів) в якості компенсації вартості за неотримане речове майно; 3) зобов'язати відповідача-2 виділити кошти у розмірі 17309,25 грн., а відповідача-1 зобов'язати в подальшому здійснити виплату цих коштів на користь позивача (з утриманням податків з зазначеної суми коштів) в якості компенсації за невикористані додаткові відпустки.
У позові (а.с.115-132) зазначено, що позивач проходив військову службу в юридичній службі ВЧ НОМЕР_2 НГУ з 03.06.2014 по 03.07.2019. Був звільнений в запас Збройних Сил України у зв'язку із закінченням строку контракту відповідно до пп.«а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». На момент відрахування позивача зі писків особового складу ВЧ НОМЕР_2 НГУ, командування частини не здійснило з позивачем розрахунки в повному обсязі. У зв'язку з цим, позивач вимушений звернутися з позовом до суду щодо зобов'язання ГУ НГУ виділити кошти у розмірі 30139,84 грн. в якості компенсації за неотримане мною речове майно, компенсації у розмірі 40500,00 грн. за піднайом мною житла під час проходження служби, компенсації у розмірі 17309,25 грн. за невикористані позивачем додаткові відпустки, а також щодо подальшого стягнення відповідних коштів на користь позивача з ВЧ НОМЕР_2 НГУ.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідачем-1 подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.105-109), в якому зазначено, що відповідач-1 частково погоджується з позовними вимогами. Зокрема, згідно пояснення заступника командира військової частини з тилу - начальника тилу підполковника ОСОБА_2 , наказами командира військової частини №924 від 28.12.2017 та №21 від 08.01.2019 його було призначено головою комісії ЖПК на 2018 та 2019 роки. За період з січня 2018 по червень 2019 року на розгляд комісії не надходили рапорт та документи військовослужбовця ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати йому коштів за піднайом житла. У зв'язку з цим кошти необхідні для оплати піднайому житла ОСОБА_1 не виділялись. Згідно розрахунку потреби в коштах на утримання ВЧ НОМЕР_2 НГУ у 2018 році КЕКВ 2730 «Інші виплати населення» кошти на компенсацію за піднайом жита не виділялись. Згідно розрахунку потреби в коштах на утримання ВЧ НОМЕР_2 НГУ у 2018 році КЕКВ 2730 «Інші виплати населення» кошти на компенсацію за піднайом жита не виділялись. Таким чином, ВЧ НОМЕР_2 НГУ вважає, що правові підстави для компенсації коштів за піднайом житла ОСОБА_1 відсутні.
Представник відповідача-1 проти позову заперечував у частині.
Відповідачем-2 подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.100-104), в якому зазначено, що у 2017, 2018, 2019 роках ГУ НГУ кошти на компенсацію за піднайом житла Бюджетом не виділялись. Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України ГУ НГУ здійснює платежі тільки в межах бюджетних асигнувань на поточний рік. Враховуючі вищевикладене в 2017, 2018, 2019 роках ГУ НГУ жодному військовослужбовцю компенсацію за піднайом житла не виплачувала. З довідки №13 про вартість речового майна, що належить до видачі вбачається, що ОСОБА_1 навмисно не отримував речове майно із 2015 року. 07.08.2019 документи на виділення коштів ОСОБА_1 надійшли до ГУ НГУ. Після їх розгляду буде вирішуватись питання про виділення коштів на компенсацію за речове майно. Виходячи із норм ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», додаткова відпустка учасникам бойових дій є пільгою, гарантованою державою. Оскільки така відпустка не належить до виду щорічних, то на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток щодо поділу на частини, перенесення на інший період, виплати грошової компенсації під час звільнення.
Представник відповідача-2 проти позову заперечував.
Ухвалою суду від 30.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 19.08.2019.
19.08.2019 ухвалою суду продовжено підготовче провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 15.10.2019.
15.10.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.11.2019.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
02.06.2014 між Міністерством внутрішніх справ України та ОСОБА_1 укладено Контракт про проходження позивачем військової служби у Національній гвардії України строком на 5 років (а.с.16).
У Витязі з Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 НГУ (по стройовій частині) від 03.07.2019 за №141 зазначено: «… 3.ВИКЛЮЧИТИ зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення: капітана юстиції ОСОБА_3 , який здав справи та обов'язки за посадою офіцера юридичної служби родів військ і служб та звільненого відповідно до підпункту «а» п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби у запас Збройних Сил України у зв'язку із закінченням строку контракту наказом командувача Національної гвардії України №106 о/с від 26.06.2019 року, 03 липня 2019 року та для взяття на військовий облік направити до Шевченківського РВК Запорізької області. …» (а.с.17).
Згідно з Посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим 01.03.2017, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.88).
Позов підлягає частковому задоволенню враховуючи вище викладене та через наступне.
1. Відповідно до п.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції до 21.03.2018) у разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції з 21.03.2018) у разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов'язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
У п.5 «Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень», затвердженому 26.06.2013 постановою Кабінету Міністрів України №450 (надалі - «Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень») (у редакції до 03.01.2019), зазначено, що для отримання грошової компенсації військовослужбовець разом з рапортом подає такі документи: копії паспорта військовослужбовця та повнолітніх членів сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; копії облікової картки фізичної особи - платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та повнолітніх членів сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно; довідку про склад сім'ї та реєстрацію місця проживання (перебування), видану житлово-експлуатаційною організацією, підприємством, установою або органом місцевого самоврядування (особи офіцерського складу військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім'ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу); довідку квартирно-експлуатаційного органу про перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (для осіб офіцерського складу, зазначених у пункті 1 цього Порядку) (особи офіцерського складу військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку квартирно-експлуатаційного органу, в зоні відповідальності якого розташована військова частина (підрозділ), за новим місцем дислокації на підставі облікових списків станом на 1 липня 2014 р.); копію завіреної належним чином довідки про отримання (неотримання, здачу) жилого приміщення з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку або Держспецтрансслужбою (для осіб офіцерського складу, зазначених у пункті 1 цього Порядку, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження); копію свідоцтва про шлюб (за наявності); копію свідоцтва про народження дитини (за наявності).
Як зазначено у п.6 «Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень», грошова компенсація не виплачується у разі: наявності у військовослужбовця або членів його сім'ї за місцем проходження військової служби жилого приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площею, що відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством; нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Згідно з п.7 «Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень» виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем: отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення; виключення із списків особового складу військової частини, Держспецзв'язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки); вибуття особи офіцерського складу, зазначеної у пункті 1 цього Порядку, у закордонне відрядження разом із сім'єю.
У п.5 «Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень», затвердженому 26.06.2013 постановою Кабінету Міністрів України №450 (надалі - «Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень») (у редакції з 03.01.2019), зазначено, що для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи: копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім'ї; копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім'ї; інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім'ї; копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім'ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім'ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу); копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки; належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
Згідно з п.6 «Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» грошова компенсація не виплачується у разі: наявності у військовослужбовця або членів його сім'ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держспецзв'язку, ДКА та Управлінням державної охорони; нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження; штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п'яти років з моменту вчинення таких дій.
Відповідно до п.7 «Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем: отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення; виключення із списків особового складу військової частини, Держспецзв'язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки); вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім'єю; встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
У Довідці ВЧ НОМЕР_2 НГУ від 20.06.2017 за №151 зазначено: «… Дійсним підтверджую, що старший офіцер юридичної служби старший лейтенант ОСОБА_1 прописаний за юридичною адресою військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України: АДРЕСА_2 . Даний військовослужбовець уклав трьохсторонній договір від 02.02.2017 року №35КЕС про піднайом житлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Термін дії договору - до 31.12.2017 року. Сторонами зазначеного договору є: орендодавець - власник житла, орендар - військова частина НОМЕР_2 НГУ, користувач - ОСОБА_1 особисто. Згідно зазначеного договору старший лейтенант ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно сплачувати витрати за комунальні послуги, які отримані ним протягом проживання в орендованому приміщенні. …» (а.с.39).
У Довідці ВЧ НОМЕР_2 НГУ від 08.08.2019 за №3/29/33-1922 зазначено: «… Довідка Надана про те, що за період з 01.01.2018 року по теперішній час до квартирно-експлуатаційної служби військової частини НОМЕР_2 документи, які необхідні для укладання угоди на піднайом житла на ім'я ОСОБА_1 не надходили. У зв'язку з цим кошти необхідні для оплати піднайому житла ОСОБА_1 не виділялись. …» (а.с.111).
29.12.2017 позивачем подано командиру ВЧ НОМЕР_2 НГУ Рапорт, в якому зазначено: «… У зв'язку із припиненням терміну дії з 31.12.2017 року договору піднайму житла від 02.02.2017 року №35КЕС, а також відсутністю власного житла в місті Запоріжжі в мене чи моїх членів сім'ї - батьків, керуючись Порядком виплати грошової компенсації військовослужбовцям Національної гвардії за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою КМУ від 26.03.2013 року №450, прошу Вас з 01.01.2018 року виплачувати мені грошову компенсацію за найм мною жилого приміщення у місті Запоріжжі. До рапорту додаю: 1. Копію паспорта серії НОМЕР_5 (сторінки 1-5, 12-13) на 1 арк.; 2. Копію власного ідентифікаційного номера на 1 арк.; 3. Інфодовідку з Держреєстру речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 на 1 арк.; Інфодовідки з Держреєстру речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на 1 арк.; Довідку про склад сім'ї та реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 на 1 арк.; Копію довідки про незабезпеченість житлом з ВНЗ на 1 арк. …» (а.с.40).
У Довідці Військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України ім.Ярослава Мідрого від 30.05.2014 за №24 зазначено: «… лейтенант юстиції ОСОБА_6 , що він (вона) за час проходження військової служби з 01.08.2013р. до 30.05.2014р. житловою площею не забезпечувався (лась), мешкав (ла) у курсантському гуртожитку військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Довідка видана для надання за новим місцем проходження військової служби. …» (а.с.43).
Відповідачи-1,2 не надали до суду доказів щодо: повідомлення позивача про результати розгляду його Рапорту від 29.12.2017; прохання позивача не розглядати його Рапорт від 29.12.2017; повернення позивачу оригіналу його Рапорту від 29.12.2017.
Однак, суд вважає, що позивачем разом з зазначеним Рапортом не було надано документів необхідних для отримання грошової компенсації за піднайом (найом) ним житлового приміщення.
Так, позивачем не було подано до суду копію свого Паспорта громадянина України ВК452333 з інформацією про сімейний стан.
Подаючи з вказаним Рапортом інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно, позивач, при цьому, не надав копії паспортів та облікових карток фізичних осіб - платників податків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
З Довідки Військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України ім.Ярослава Мідрого від 30.05.2014 за №24 не вбачається, що позивач здав службове жиле приміщення, зокрема в гуртожитку, за попереднім місцем проходження військової служби.
Таким чином, позивачем не доведено необхідність виплати йому грошової компенсації за піднайом (найом) ним житлового приміщення.
2. Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Отже, останнім днем військової служби позивача (днем фактичного звільнення) є день виключення його із списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, тобто - 03.07.2019.
Відповідно до ч.7 ст.21 Закону України «Про Національну гвардію України» порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України, а також грошової компенсації вартості за неотримані продукти харчування та речове майно визначаються відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Як передбачено ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. (…).
Відповідно до п.3 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 (надалі - «Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»), грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).
Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік (п.7 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).
Як зазначено у п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента України №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. (…) Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Позивачем надано до суду: Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі від 03.06.2019 за №13; Рапорт позивача від 03.06.2019 про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби; Відповідь командира ВЧ НОМЕР_2 НГУ від 19.06.2019 за №3/29/27/3-1376 на адресу позивача, в якій зазначено - «…Дійсним повідомляю, що на Ваш лист від 11.06.2019 з проханням здійснити розрахунок грошових коштів за не отримане речове майно та надати запит до ГУ НГУ на отримання відповідних коштів, заходи виконані, та надаємо Вам копію вищезазначених документів. …»; Телеграму від 19.06.2019 на адресу Начальника Південного територіального управління НГ України, в якій зазначено - «… Прошу Вашого клопотання перед Командувачем Національної гвардії України про виділення коштів для вирішення даного питання. …» (а.с.52-55).
Суми, зазначені начальником фінансової служби Харін А.О. та начальником речової служби Зорькіним Р.Г. у Довідці про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту, позивачу від 03.06.2019 за №13 - сторонами не оскаржуються, є вірними і не мають суперечностей (а.с.55).
З метою отримання грошової компенсації, позивач звертався до командира ВЧ НОМЕР_2 НГУ із Рапортом про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби (а.с.52).
Як з'ясовано судом, на день розгляду даної справи позивачу не виплачена грошова компенсація за неотримане речове майно під час проходження служби.
Протилежного відповідач-1,2 не довів.
Вказана позивачем сума грошової компенсації вартості за не отримане речове майно підтверджується Довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі від 03.06.2019 за №13 (а.с.55).
Враховуючи вище зазначене, суд вважає, що позивачем доведено право на отримання грошової компенсації вартості за не отримане речове майно у сумі 30139,84 грн.
3. Згідно з п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до пп.1 п.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій (ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України»).
Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони (ч.2 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України»).
Таким чином, на позивача поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про відпустки» передбачено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. (…).
Як зазначено у ст.16-2 Закону України «Про відпустки», учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
У п.19 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
При цьому, згідно з п.17 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Відповідно до п.18 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Як зазначено у п.8 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Згідно з п.3 розділу ХХХІ «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», затвердженій 15.03.2018 наказом Міністерства внутрішніх справ України №200, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за №405/31857, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток за поточний рік до одержання військовою частиною наказу (повідомлення) про звільнення з військової служби оплачується тривалість щорічної основної та додаткової відпусток, на які вони мають право в році звільнення.
Враховуючи наведене, в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, у тому числі додаткової соціальної відпуски.
Однак, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним служби.
Відповідач-1,2 протилежного не довів.
Водночас, у разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період.
Тобто, особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яка може бути реалізована в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
Отже, припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток (відповідно до п.19 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у періоди, передбачені п.17 і п.18 цієї статті) є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо. Між тим, обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.8 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.16-2 Закону України «Про відпустки».
У випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст.16-2 Закону України «Про відпустки» та п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому, підзаконні акти не можуть суперечити законам. У разі наявності суперечностей між нормами права підзаконного акту та закону, то застосуванню підлягають норми права передбачені законом, який має вищу юридичну силу.
Стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.
Аналогічне застосування норм права здійснено Великою Палатою Верховного Суду при розгляді зразкової справи №620/4218/18 (Пз/9901/4/19) (провадження №11-550заі19) у постанові від 21.08.2019.
Згідно з Особовою карткою на грошове забезпечення №133 позивач мав дохід станом на січень 2019 року 15166,50 грн. (а.с.77).
Суд погоджується з вирахуванням позивачем наведеним у позові суми 17309,25 як розміру грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки, передбачені позивачу як учаснику бойових дій, за період 2017-2019 роки.
З матеріалів справи вбачається, що кошти, які відносяться до предмету спору по даній справі, виділяються відповідачем-2 та виплачуються безпосередньо відповідачем-1.
Звідси, суд вважає, що позивач обґрунтовано звернувся одночасно з позовними вимогами до відповідача-1 та відповідача-2.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача-1,2 частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України (03151, м.Київ, вул.Народного ополчення, буд.9-А; код ЄДРПОУ 08803498) виділити кошти у розмірі 30139,84 грн. Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України (69013, м.Запоріжжя, вул.Військбуд, буд.123; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якості компенсації вартості за неотримане речове майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити виплату коштів у розмірі 30139,84 грн. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) в якості компенсації вартості за неотримане речове майно.
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України (03151, м.Київ, вул.Народного ополчення, буд.9-А; код ЄДРПОУ 08803498) виділити кошти у розмірі 17309,25 грн. Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якості компенсації за невикористані додаткові відпустки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити виплату коштів у розмірі 17309,25 грн. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) в якості компенсації за невикористані додаткові відпустки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 12.11.2019.
Суддя О.О. Прасов