Номер провадження 22-ц/821/464/19Головуючий по 1 інстанції
Справа № 707/440/19 Категорія: на ухвалу Суходольський ОСОБА_1 .М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
12 листопада 2019 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар: Торопенко Н.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 ;
треті особи без самостійних вимог: Служба у справах дітей Черкаської РДА; Черкаська районна державна нотаріальна контора; Сагунівська сільська рада Черкаського району Черкаської області;
особа, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 25 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог Служба у справах дітей Черкаської РДА, Черкаська районна державна нотаріальна контора, Сагунівська сільська рада Черкаського району Черкаської області про визнання заповіту недійсним, -
У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за вказаною адресою. У межах шести місяців з дня відкриття спадщини позивачка та відповідачка ОСОБА_3 (як законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 , 2006 р.н.) звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. На підставі поданих заяв заведена спадкова справа.
При зверненні до державного нотаріуса відповідач ОСОБА_3 подала заповіт ОСОБА_5 , посвідчений 15.11.2017 року секретарем виконкому Сагунівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за №124, згідно якого ОСОБА_5 заповідав усе своє майно ОСОБА_4 , 2006 р.н., який є онуком другої дружини батька позивачки - ОСОБА_6 .
Позивачка вважає, що заповіт був підписаний її батьком не з власної волі, під тиском дружини ОСОБА_6 , в стані сильного душевного хвилювання внаслідок збігу тяжкої хвороби, тяжких особистих, сімейних обставин, тому позивачка вважає, що заповіт слід визнати недійсним на підставі ст. 233 ЦК України.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 заявила клопотання про проведення у справі судово-психологічної експертизи для вирішення наступних питань: які індивідуально-психологічні особливості має ОСОБА_5 ; в якому емоційному стані був ОСОБА_5 під час укладення 15.11.2017 року заповіту; чи здатний був ОСОБА_5 з урахуванням визначених обставин 15.11.2017 року повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення, прогнозувати наслідки та реалізувати їх своїми діями, усвідомлювати і якою мірою фактичний зміст власних дій і їх наслідків.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 25 червня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про проведення у справі судово-психологічної експертизи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 25.06.2019 року, оскільки відмовивши у призначенні експертизи, суд порушив принцип змагальності сторін, позбавивши позивачку права подати до суду доказ для з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань.
У відзиві на апеляційну скаргу законний представник малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 25.06.2019 року - без змін.
Інші учасники провадження правом на подання відзиву не скористались.
Заслухавши осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції про відмову у призначенні судово-психологічної експертизи відповідає вказаним вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Враховуючи наведене, висновок суду про відсутність необхідності у призначенні судово-психологічної експертизи у даній справі є правильним.
Судом вірно визначено, що питання, які ставились позивачкою у клопотанні про призначення експертизи, стосувались здатності померлого ОСОБА_5 усвідомлювати свої дії та прогнозувати їх наслідки, що не є предметом доказування у даній справі.
Підставою для визнання заповіту недійсним ОСОБА_2 вказувала те, що заповіт був підписаний ОСОБА_5 не з власної волі, а під тиском дружини в стані сильного душевного хвилювання внаслідок збігу тяжкої хвороби, тяжких особистих сімейних обставин. Тобто, підставою для визнання заповіту недійсним позивачка вважає ст. 233 ЦК України.
Водночас, підстави для визнання правочину недійсним внаслідок того, що особа не усвідомлювала значення своїх дій під час його вчинення, визначені статтею 225 ЦК України, що не є предметом розгляду даної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що підстави для проведення у справі судової психологічної експертизи відсутні, а тому підстав для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення з цього приводу колегія суддів не знаходить.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 25 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог Служба у справах дітей Черкаської РДА, Черкаська районна державна нотаріальна контора, Сагунівська сільська рада Черкаського району Черкаської області про визнання заповіту недійсним - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та на умовах визначених статтею 389 ЦПК України.
Судді Н.І. Гончар
Ю.В. Сіренко
Т.Л. Фетісова
Повний текст постанови складений 13 листопада 2019 року.