04 листопада 2019 року м.Житомир справа № 240/9315/19
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: представника позивача - Товянської І.О.,
представника відповідача - Цехмайструка А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2019 №277-ВВ "Про результати службового розслідування" дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність;
- скасувати п.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2019 №277- ВВ "Про результати службового розслідування" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення на позивача дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході службового розслідування не встановлено обставини і наслідки виникнення недоліків в діяльності підрозділів прикордонного загону, конкретних дій позивача, які сприяли шкідливим наслідкам, причинного зв'язку між виявленими порушеннями та неправомірними діями позивача. Також не враховано, що несвоєчасне виконання п.9.3 Наказу №140-АГ від 15.03.2019 відбулось не з вини позивача.
Ухвалою суду від 11.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання.
31.07.2019 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що дисциплінарне стягнення накладено на позивача обґрунтовано за результатами проведеного об'єктивно службового розслідування (а.с.64-72).
11.09.2019 позивачем подано відповідь на відзив на адміністративний позов (а.с.75-76).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, 13 липня 2018 року наказом начальника Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13.07.2018 року № 264-ОС старший лейтенант ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника відділення ракетного та артилерійського забезпечення інженерно технічного відділу.
15.03.2019 начальником Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України видано наказ №140-АГ "Про організацію зберігання зброї та боєприпасів і забезпечення ними підрозділів" (а.с.21-27).
З метою підтвердження, або спростування факту неналежного виконання службових обов'язків з боку окремих військовослужбовців інженерно-технічного відділу Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, зокрема з боку начальника відділення ракетного та артилерійського забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , групою офіцерів було проведено службове розслідування. В ході проведення службового розслідування було попередньо встановлено, що згідно рапорту начальника загону - начальника-інженерно-технічного відділу підполковника ОСОБА_2 за вх. №65588 від 11.05.2019 року, за результатами проведеного аналізу стану виконання вимог наказу начальника Азово-Чорноморського регіонального управління від 15.03.2019 року № 140-АГ "Про організацію зберігання зброї та боєприпасів і забезпечення ними підрозділів", виявлено невиконання вимог підпунктів 9.1-9.4 пункту 9 даного наказу (а.с.12-20).
За результатами службового розслідування відповідно до наказу від 03.06.2019 №277-ВВ ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність (а.с.28-30).
Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначається Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут). Дія Дисциплінарного статуту поширюється на Державну прикордонну службу України.
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (ст.2).
Відповідно до ст.45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (ст.84 Дисциплінарного статуту).
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (ст.86 Дисциплінарного статуту).
Згідно із ст.97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до ст.11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові (ст.12 Статуту).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту).
Статтею 37 Статуту визначено, що про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Як встановлено в ході судового розгляду, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за незабезпечення належного утримання зброї, боєприпасів та матеріальних засобів підпорядкованого відділення, неякісній організації та неналежному плануванні роботи відділення ракетного та артилерійського забезпечення, відсутність доповіді про реальний стан справ у відділенні ракетного та артилерійського забезпечення, несвоєчасне та неналежне виконання вимог підпунктів 9.1-9.4 пункту 9 наказу начальника Азово-Черноморського регіонального управління від 15.03.2019 №140-АГ "Про організацію зберігання зброї та боєприпасів і забезпечення ними підрозділів", що призвело до порушення в організації порядку зберігання та видачі зброї та боєприпасів в підпорядкованих підрозділах прикордонного загону.
Відповідно до підпунктів 9.1-9.4 пункту 9 наказу начальника Азово-Черноморського регіонального управління від 15.03.2019 №140-АГ "Про організацію зберігання зброї та боєприпасів і забезпечення ними підрозділів" було передбачено:
"9. Порядок організації зберігання, видачі та забезпечення озброєння та боєприпасів в підрозділах охорони державного кордону при спільному зберіганні в одній кімнаті зберігання зброї привести до єдиних вимог.
9.1 У відділеннях інспекторів прикордонної служби, які дислокуються спільно з відділом прикордонної служби:
призначати матеріально відповідальними особами за організацію обліку, зберігання та експлуатацію озброєння та боєприпасів начальників відділень інспекторів прикордонної служби і начальників відділів прикордонної служби відповідно;
забезпечення боєприпасами персоналу відділень інспекторів прикордонної служби здійснювати від відділу прикордонної служби (забезпечення відділу прикордонної служби боєприпасами має включати потреби відділень інспекторів прикордонної служби);
забезпечення засобами активної оборони (крім пристроїв для відстрілу патронів з гумовою кулею) та оптичними приладами персоналу відділу
прикордонної служби здійснювати від відділення інспекторів прикордонної служби (забезпечення відділення інспекторів прикордонної служби оптичними приладами та засобами активної оборони має включати потреби відділу прикордонної служби).
9.2 При спільній дислокації та спільному зберіганні відділень інспекторів прикордонної служби, наказом по органу охорони державного кордону визначити начальника підрозділу через якого будуть забезпечуватись боєприпасами, оптичними приладами та засобами активної оборони (крім пристроїв для відстрілу патронів з гумовою кулею) спільно розміщені з ним відділення інспекторів прикордонної служби.
9.3 У підрозділах охорони державного кордону при спільному зберіганні з підрозділами оперативно-розшукового управління:
забезпечення боєприпасами персоналу оперативно-розшукових підрозділів здійснювати від відділів прикордонної служби спільно з якими дислокуються (забезпечення відділу прикордонної служби має включати потреби оперативно-розшукового підрозділу);
забезпечення оптичними приладами та засобами активної оборони (крім пристроїв для відстрілу патронів з гумовою кулею) персоналу оперативно-розшукових підрозділів здійснювати через підрозділ спільно з яким вони дислокуються в порядку пункту 9.1 даного наказу (в судовому засіданні встановлено, що у даному пункті допущено описку);
видачу зброї, боєприпасів та пристроїв для відстрілу патронів з гумовою кулею персоналу оперативно-розшукових підрозділів здійснювати відповідно з письмового дозволу відповідних начальників оперативно-розшукових підрозділів, або їх заступників. Особа яка надала письмовий дозвіл особисто контролює своєчасне повернення зброї, боєприпасів та пристроїв для відстрілу патронів з гумовою кулею в кімнату зберігання зброї;
у разі відсутності начальника оперативно-розшукового підрозділу або його заступника в підрозділі, начальнику оперативно-розшукового підрозділу (особі, що виконує його обов'язки) здійснювати телефонний дзвінок на службовий (міжміський) телефон начальника зміни центру управління службою органу та надавати інформацію про видачу зброї своїм підлеглим. При цьому зазначати час видачі, орієнтований час повернення, зразок зброї, кількість боєприпасів, військове звання та прізвище особи, що отримує. Черговим підрозділів охорони кордону отримавши дозвіл від начальника зміни центру управління службою органу, здійснювати видачу зброї та боєприпасів представнику оперативно-розшукового підрозділу про, що робити запис в книзі видачі зброї та боєприпасів «Видачу здійснив з дозволу начальника зміни ЦУС прикордонного загону майора ОСОБА_3 » та обліковує зазначену інформацію в робочому зошиті.
9.4 Ведення службової документації щодо обліку, перевірок, видачі озброєння та боєприпасів при спільному зберіганні організувати наступним чином:
кожна матеріально-відповідальна посадова особа яка відповідає за облік та експлуатацію озброєння та боєприпасів отримує та веде книгу обліку та закріплення зброї і боєприпасів підрозділу, книгу видачі зброї та боєприпасів, книгу огляду (перевірки) зброї та боєприпасів окремо за свій підрозділ.
При цьому:
книги видачі зброї та боєприпасів знаходяться у чергового підрозділу охорони державного кордону. Письмовий дозвіл на видачу озброєння та боєприпасів надає старший змін прикордонних нарядів підрозділу від якого озброюється (екіпірується) прикордонний наряд. Перед початком видачі зброї та боєприпасів черговий підрозділу охорони кордону здійснює запис в книзі видачі зброї та боєприпасів про мету та час видачі (для несення служби, для обслуговування зброї тощо), наприклад «08:00 Видача зброї та боєприпасів для несення служби»;
книги огляду (перевірки) зброї та боєприпасів кожного підрозділу зберігаються в спільній кімнаті зберігання зброї в визначеному місці;
книги обліку та закріплення зброї і боєприпасів зберігаються в сейфах службових кабінетів командирів підрозділів;
в книгах прийому-передачі озброєння та боєприпасів, книгах обліку спеціальних засобів та інженерно-технічного майна виданих в тимчасове користування, обліковувати все озброєння, боєприпаси та засоби активної оборони, які спільно зберігаються під відповідальністю чергового підрозділу охорони кордону;
враховуючи значну кількість та різновидність озброєння та боєприпасів, в книгах прийому-передачі чергування черговими в прийнятті озброєння та боєприпасів письмово посилатися на конкретну строку прийому в книзі прийому-передачі озброєння та боєприпасів черговими. При цьому озброєння та боєприпаси, що під час прийому були на видачі, обліковувати в книзі прийому-передачі чергування письмово прописом за кожний підрозділ окремо.
Відповідно до п.13 вказаного наказу виконання вказаних вимог слід здійснити у місячний термін з дня отримання наказу.
Даний наказ був зареєстрований відділенням документального забезпечення штабу 19.03.2019. Відповідно до резолюції на копії наказу начальника Азово-Черноморського регіонального управління від 15.03.2019 №140-АГ "Про організацію зберігання зброї та боєприпасів і забезпечення ними підрозділів" встановлено, що 19.03.2019 заступником начальника загону - начальника-інженерно-технічного відділу підполковника Гуком О. П. начальнику відділення ракетного та артилерійського забезпечення старшому лейтенанту Парфенюку В.А. визначено наступні завдання: 22.03.2019 вимоги даного наказу довести розпорядженням до підрозділів охорони державного кордону; внести відповідні зміни до наказу начальника прикордонного загону; порядок зберігання зброї та боєприпасів в прикордонному загоні привести до вимог зазначеного наказу; здійснити доповідь про виконання вимог наказу; контроль виконання.
Згідно довідки на даному наказі, яку власноруч проставлено ОСОБА_1 вказано, що наказ по загону №140-АГ від 15.03.2019 відпрацьовано, копію наказу надіслано до підрозділів (а.с.46).
Водночас, як встановлено в ході службового розслідування, ОСОБА_1 було надіслано зовсім інший наказ, а саме №140-АГ від 08.02.2019 (а.с.47) та відпрацьовано наказ №336-АГ від 25.03.2019 (а.с.32-35). Зазначені обставини підтверджено в ході судового розгляду.
Таким чином, позивачем у встановлений строк (до 19.04.2019) не було виконано підпункти 9.1-9.4 пункту 9 наказу начальника Азово-Черноморського регіонального управління від 15.03.2019 №140-АГ "Про організацію зберігання зброї та боєприпасів і забезпечення ними підрозділів" та всупереч ст.37 Статуту не здійснено доповідь своєму безпосередньому начальнику про неможливість виконання даного наказу.
Як зазначив представник відповідача, невиконання позивачем у встановлений строк вимог наказу від 15.03.2019 №140-АГ, мало наслідком звернення 05.05.2019 начальника оперативно-розшукового управління полковника ОСОБА_4 до начальника Херсонського прикордонного загону полковника ОСОБА_5 із службовою запискою про надання вказівок відповідним посадовим особам про забезпечення стрілецькою зброєю та боєприпасами до них оперативно-розшукових підрозділів на виконання вимог наказу від 15.03.2019 №140-АГ (а.с.38).
Отже, дана службова записка лише додатково доводить факт невиконання позивачем вимог наказу від 15.03.2019 №140-АГ, а не свідчить про неможливість своєчасно виконати вимоги наказу, як зазначав позивач.
Позивачем не доведено, що ним своєчасно вживались заходи щодо повідомлення свого керівництва про неможливість виконання наказу від 15.03.2019 №140-АГ у встановлений строк.
Посилання позивача щодо неврахування при накладенні дисциплінарного стягнення його належної попередньої поведінки, відсутності зауважень та стягнень спростовується матеріалами справи, зокрема витягом з картки ОСОБА_1 , наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності, з яких вбачається неодноразове притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнень, що було враховано під час винесення оспорюваного наказу (а.с.81-87).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що п.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2019 №277-ВВ прийнято відповідачем з урахуванням встановлених в ході службового розслідування обставин, обґрунтовано, з дотриманням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем на виконання ч.2 ст.77 КАС України доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.А.Шуляк
Повне судове рішення складене 13 листопада 2019 року