13 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/10388/19
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа: Громадська організація "Проти придурків та іліотів" про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в наданні дозволу на виготовлення документації з землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га на території Коростишівського району Житомирської області, з підстав вказаних в листі від 04.04.2019 за № X-1298/0-1152/0/22-19;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.03.2019 в установленому законом порядку.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач звернувся з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га на території Коростишівського району Житомирської області. Проте, 04.04.2019 отримав відмову у наданні такого дозволу з посиланням на те, що згідно довідки Відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначено категорію земель за рахунок яких надається земельна ділянка та форма власності - землі комунальної власності. А тому надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної форми власності суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки Головне управління здійснює передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Позивач вважає, що підстави зазначені у листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідають вимогам Земельного кодексу України.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Відповідач 02.10.2019 у строк та у порядку статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого зазначив, що відповідно до довідки про надання дозволу на складання документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) бажана позивачем земельна ділянка розташована на території Харитонівської сільської ради, а тому Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області позбавлене права для надання відповідного дозволу.
Щодо вимоги про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою зазначив, що це є дискреційним повноваженням Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, а тому є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Крім того, 02.10.2019 через відділ документального забезпечення суду представником Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області подано клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Враховуючи категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту і значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду у формі спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а тому клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін не підлягає задоволенню.
На офіційну електронну адресу суду 07.10.2019 від позивача надійшла заява про доводи, міркування позивача щодо питань викладених у відзиві, в якій просив доводи вказані відповідачем у відзиві відхилити з огляду на те, що відповідачем не надано жодного підтвердження наявності проекту землеустрою щодо встановлення чи зміни меж населених пунктів Харитонівської сільської ради, який би підтверджував належність земельної ділянки, на яку претендує позивач, до земель комунальної власності.
22 жовтня 2019 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копію запиту від 03.10.2019 №2019 №18-6-0.62-6721/2-19 та відповіді на запит від 11.10.2019 №522 зі змісту якої встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 1822587905:06:001:0378 відноситься до земель комунальної власності та знаходиться в межах населеного пункту Харитонівської сільської ради.
На офіційну електронну адресу суду 28.10.2019 від позивача надійшла заява про доводи, міркування позивача щодо питань викладених у клопотанні від 21.10.2019, в якій просив не приймати до уваги відповідь на запит від 11.10.2019 №522, оскільки вона не була подана разом з відзивом на адміністративний позов.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га за межами населених пунктів Харитонівської сільської ради для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Харитонівської сільської ради (а.с.8 зворот).
Додатками до вказаної заяви зазначено графічні матеріали (витяг з публічної кадастрової карти), на якому зазначено бажане місцерозташування та розмір земельної ділянки, копії паспорта та ідентифікаційного коду.
Листом Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.04.2019 №Х-1298/0-1152/0/22-19 відмовило в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність бажаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з тим, що відповідно до довідки Відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області бажана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності (а.с.9).
Не погодившись із відмовою, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України проголошено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Земельний кодекс України), громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно зі абз. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).
Згідно зі пп. "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірах не більше 2,0 гектара.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною шостою вказаної статті Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із абз. 1 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Листом відповідача №Х-1298/0-1152/0/22-19 від 04.04.2019 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що бажана земельна ділянка згідно довідки Відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області перебуває у комунальній власності, тоді як Головне управління Держгеокадастру відповідно до п.4 ст.122 ЗК України здійснює передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності. Вказана довідка була надана відповідачем до відзиву на адміністративний позов та досліджена судом.
Крім того, на запит Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 03.10.2019 №18-6-0.62-6721/2-19 сільським головою Харитонівською сільською радою Коростишівського району Житомирської області надано відповідь №522 від 11.10.2019 зі змісту якої встановлено, що бажана ОСОБА_1 земельна ділянка за кадастровим номером 1822587905:06:001:0378 відноситься до земель комунальної власності та знаходиться в межах населеного пункту Харитонівської сільської ради. Даний доказ також взято до уваги суду, оскільки він був отриманий відповідачем лише після подання відзиву на адміністративний позов.
Таким чином, системно проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області відсутні повноваження щодо розгляду питання про передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває у комунальній власності та задоволення клопотання позивача.
Отже, наведені відповідачем в оспорюваному рішенні обставини, що слугували причиною для відмови позивачу, цілком кореспондують визначеному у статті 118 Земельного кодексу України переліку підстав для відмови.
Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Суд звертає увагу позивача, що для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000 гектара, яка розташована в адміністративних межах Харитонівської сільської ради, він має право звернутись з відповідним клопотанням до Харитонівської сільської ради.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність відповідачем правомірності прийнятого рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача у вказаній справі, вимога про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39765513), третя особа: Громадська організація "Проти придурків та іліотів" (вул. Гагаріна, 48, м. Коростишів, Житомирська область, 12501, РНОКПП/ЄДРПОУ: 41029047) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 13 листопада 2019 року.
Суддя Л.А.Шуляк