07 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/8699/19
категорія 109010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В.,
за участю: представника позивача Литвинчук Ю.В. ,
представника відповідачів Кононенка А.А. ,
представника третьої особи Швидченка В.І . ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Житомирської міської ради, Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Багатопрофільне мале приватне підприємство "Сприяння" про визнання дій протиправними та скасування генеральних планів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Житомирської міської ради, Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Багатопрофільне мале приватне підприємство "Сприяння" про визнання дій протиправними та скасуваня генеральних планів.
Ухвалою від 15.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідння на 01.08.2019.
В підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 28.08.2019.
Ухвалою від 28.08.2019 провадження у справи зупинено до вирішення питання про відвід судді Капинос О.В.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 відмовлено Багатопрофільному малому приватному підприємству "Сприяння" у задоволенні заяви про відвід судді Капинос О.В.
Ухвалою від 07.10.2019 провадження у справі поновлено та зупинено до вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 відмовлено Багатопрофільному малому приватному підприємству "Сприяння" у задоволенні заяви про відвід судді Капинос О.В.
Ухвалою від 07.11.2019 провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представник третьої особи заявив відвід головуючому у справі- судді Капинос О.В., про що подано, через канцелярію суду, дві письмові заяви від 08.10.2019 та 07.11.2019.
У заяві від 08.10.2019 відвід мотивований тим, що суддя Капинос О.В. по закінченню судового засідання, за відсутності інших учасників процесу, спілкувалася позапроцесуально з представником позивача у залі судових засідань, що є порушенням Кодексу суддівської етики та на думку представника третьої особи вказує на неможливість винесення неупередженого рішення у справі.
В обгрунтування заяви про відвід від 07.11.2019 представник третьої особи вказав на те, що позивачем самостійно залучено третю особу без винесення судом відповідної ухвали. При відкритті провадження у справі суддею безпідставно поновлено позивачу строк звернення до суду з вказаним позовом, без обгрунтованих на те правових підстав. Отже, на думку третьої особи, розгляд справи у подальшому суддею Капинос О.В. об"єктивим бути не може, як і прийняте рішення.
Зазначені питання суд поставив на обговорення.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід.
Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти відводу судді.
Заслухавши думки сторін, оцінивши доводи клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в ч. 2 ст. 126 Конституції, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз'яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заанґажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб'єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.
Обгрунтовуючи наявність підстав для відводу, представник третьої особи посилається на позапроесуальний контакт судді Капинос О.В. з представником позивача поза межами судового засідання та на безпідставне поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду з вказаним позовом, вирішене в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Разом з тим, зазначені обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у об'єктивності та неупередженості, оскільки є лише суб'єктивними припущеннями заявника.
Доводи про те, що такі обставини ставлять під сумнів об'єктивність та неупередженість судді при розгляді даної адміністративної справи є надуманими та безпідставними. При цьому, суд враховує, що жодних належних та допустимих доказів, окрім як власне зазначення, в поданій заяві про відвід, на підтвердження тих обставин, що суддя Капинос О.В. не може об'єктивно і неупереджено розглядати адміністративну справу, позивачем суду не надано. В матеріалах справи відсутні докази спілкуванні судді поза межами судового засіданні з представником позивача .
Що стосується вирішеного в ухвалі про відкриття провадження клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вказаним позовом, суд вваєає, що предствник третьої особи фактично висловлює свою незгоду з процесуальним рішення суду у справі.
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Більш того, суд відмічає, що у матеріалах справи міститься невирішене клопотання про залишення позоної заяви без розгляду у зв"язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом, що подане представником третьої особи.
Крім того, у своїх заявах про відвід позивач не вказує жодної підстави для відводу, що встановлені статтею 36 КАС України.
Отже, наведені позивачем у заяві про відвід судді обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у його неупередженості, оскільки заява позивача містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, що не може бути підставою для відводу.
Ознайомившись із підставами заявленого відводу, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, що є підставою для вирішення питання про зупинення провадження у справі в силу ч. 4 ст. 40 КАС України.
Згідно до положень ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до положень ч. 2 п. 8 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
Беручи до уваги, що заява про відвід є необґрунтованою, викладені у ній обставини не можуть бути підставою для відводу, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі та передання справи для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Керуючись статтями 31, 39, 40, п.8 ч.2 ст.236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Зупинити провадження в адміністративній справі №240/8699/19 до вирішення питання про відвід.
Передати справу №240/8699/19 для визначення головуючого судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос
інше Зупинити провадження в адміністративній справі №240/8699/19 до вирішення питання про відвід.
Передати справу №240/8699/19 для визначення головуючого судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 12.11.19