29 жовтня 2019 року м.Житомир справа № 240/5087/18
категорія 113040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Єфіменко О.В.,
секретаря судового засідання Єфремової О.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Горбовського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області від 09.10.2018 №ЖИ136/ЖТ3000/96/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 111690,00 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що орендовані ним приміщення по АДРЕСА_1 відвідали уповноважені особи відповідача з метою проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю, за результатами якого склали акт перевірки від 24.09.2018 на підставі якого прийнято оскаржувану постанову. При цьому наголошує, що у вказаних приміщеннях з жовтня 2018 року по 01.10.2019 проводилися ремонтні роботи і не здійснювалася жодна підприємницька діяльність, а тому оскаржувана постанова, складена уповноваженими посадовими особами відповідача за виявленні порушення вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Ухвалою судді від 12.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено на 12.12.2018 та відкладено на 23.01.2019 у зв'язку задоволенням усного клопотання позивача про відкладення розгляду справи (а.с.146 т.1).
04.12.2018 від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву №5098 від 12.11.2018 (а.с.120-174 т.1), в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що захід державного контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 був здійснений у відповідності з актами чинного законодавства, за результатами якого встановлено порушення щодо допуску одного працівника до роботи без укладання трудового договору. При цьому зазначає, що всі документи, які були необхідні для проведення інспекційного відвідування, а також документи, які складені за результатами такого заходу були надані та отримані позивачем, а тому твердження позивача щодо незаконності проведення інспекційного відвідування є безпідставними та надуманими.
Ухвалою суду від 23 січня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/5954/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними ( а.с. 165-168 т.1).
Відповідно до ухвали суду від 1 лютого 2019 року вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 09.10.2018 №ЖИ136/ЖТ3000/96/АВ/П/ТД-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111690,00 грн до набрання законної сили рішенням суду у даній справі ( а.с.174-178 т.1).
Після набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/5954/18 провадження в адміністративній справі №240/5087/18 поновлено, постановлено розгляд справи продовжити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 30 липня 2019 року (а.с.191-192 т.1).
У підготовчому засіданні оголошено перерву: 30 липня 2019 року у зв'язку із задоволенням клопотання позивача про виклик свідків у судове засідання (а.с.203, т.1); 21 серпня 2019 року для ознайомлення представника відповідача із письмовими поясненнями представника позивача, витребуванням додаткових доказів у справі та необхідністю прибуття в наступне підготовче засідання інспектора Чепурного М.М. для надання пояснень по суті справи ( а.с.20 т.2).
17 вересня 2019 року дана адміністративна справа знята з розгляду та відкладена на 10 жовтня 2019 року, у зв'язку із перебування судді Єфіменко О.В. у відпустці (а.с.22 т.2).
21.08.2019 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача (а.с. 210-215 т.1), в яких останній вказує, що підставою для проведення позапланового заходу держаного контролю став лист ДФС в якому були відсутні висновки про встановлення факту порушення суб'єктом господарювання законодавства про працю, що визначає протиправність дій відповідача у проведенні такого заходу. Заперечив також, щодо твердження представника відповідача стосовно проведення перевіряючим контрольної закупки, так як доказів здійснення такої операції не надано, а відео додане до матеріалів справи не є належним та допустимим доказом, оскільки з нього неможливо встановити дату та місце його знімання, при цьому згідно інформації про надані відповідачем відеофайли датою їх створення є 02.10.2018, тобто дата за якої працівник виконував свої трудові обов'язки.
Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 10 жовтня 2019 року закрите підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті до розгляду.
У судовому засіданні призначеному на 24 жовтня 2019 року позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили задовольнити, з підстав зазначених у позові та наданих додаткових поясненнях.
Представник відповідача заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні, при цьому зазначивши, що відсутні правові підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
Складення повного судового рішення відкладалося, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді з 07.11.2019 по 11.11.2019.
Вислухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що на підставі листа Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №8008/5/06-30-13-04 від 19.09.2018 начальником Управління Держпраці у Житомирській області видано наказ № 1661 від 21.09.2019 про проведення в період з 21.09.2018 по 24.09.2018 заходу державного контролю у ФОП Севастьянова ОСОБА_3 за юридичною адресою: АДРЕСА_2 , Код КВЕД 46.90, Неспеціалізована оптова торгівля, РНОКПП: НОМЕР_1 . Фактична адреса: АДРЕСА_1 - з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (а.с.129 т.1).
Відповідно до зазначеного наказу, Управлінням Держпраці у Житомирській області для здійснення інспекційного відвідування видано направлення № 1539/04 від 21.09.2018 головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Чепурному М.М. та Савицькому Б.С., за участю (при потребі) головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_4 Я.П. (а.с.130 т.1).
13.02.2019 за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 складено акт №ЖТ3000/96/AB ( а.с.35-42 т.2), яким зафіксовані порушення в частині допуску працівника до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Вказаний акт підписаний інспектором праці ОСОБА_5 та довіреною особою ОСОБА_6 (довіреність від 24.09.2018, яка зареєстрована в реєстрі № 2176).
9 жовтня 2018 року начальником Управління Держпраці у Житомирській області складено постанову про накладення штрафу № ЖИ 136/ЖТ3000/96/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на позивача накладено штраф у розмірі 111690 грн за порушення ч.3 ст.24 КЗпП України відносно одного працівника - ОСОБА_7 (а.с.103).
Зазначену постанову, позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до ст.259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V).
Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
В силу приписів ч.4 ст.2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами, зокрема, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Пунктом 2 частини 1 статті 6 цього ж Закону визначено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок).
Відповідно до п.2 Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, Держпраці та її територіальних органів та виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється згідно норм Закону №877-V з урахуванням Порядку.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (ч.2 ст.7 Закону №877-V).
Згідно ч.1 ст.4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
У відповідності до ч.5 ст.7 Закону №877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Отже, за змістом положень Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Положеннями п.п.3 п.5 Порядку визначено, що інспекційні відвідування проводяться: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту
Відтак, як вже зазначалося, підставою для проведення інспекційного відвідування слугував лист Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №8008/5/06-30-13-04 від 19.09.2018, який міститься в матеріалах справи (а.с. 125 т.1).
Згідно п.8 Порядку, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
При цьому, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (п.9 Порядку).
Отже в контексті наведеного, суд відмічає, що особа, яка здійснює інспекційне відвідування повинна в першу чергу повідомити об'єкт відвідування про здійснення таких заходів та пред'явити документи на підставі яких має право їх проводити.
Вказані обставини свідчать про факт порушення уповноваженими особами Управління Держпраці в Житомирській області положень, під час проведення інспекційного відвідування, положень Порядку.
Як встановлено, під час судового розгляду справи та з пояснень свідка ОСОБА_7 інспектор праці ОСОБА_5 , на початку проведення інспекційного відвідування, не пред'явив своє посвідчення та не вказав мету візиту.
ОСОБА_5 , у підготовчому засіданні пояснив, що 21 вересня 2018 року о 15:45 разом із колегою прибув з інспекційним відвідуванням ФОП ОСОБА_1 до приміщення, яке розміщене по АДРЕСА_1 .
Під час інспекційного відвідування було встановлено, що на робочому місці знаходилася особа, яка представилася ОСОБА_8 , проте в ході перевірки виявилося, що особою, яка перебувала на робочому місці була ОСОБА_7 , остання працювала без оформлення трудових відносин.
Інспектор вказав, що фіксував здійсненні контрольної закупки (купівля кави) у даному закладі на відео. В свою чергу пояснив, що після здійснення такої покупки вказав ОСОБА_7 мету свого візиту.
Таким чином, порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, встановлено відносно одного працівника, а саме: ОСОБА_7 .
При цьому, позивач заперечує, щодо встановленого перевіряючими порушення та вказує на те, що на момент проведення інспекційного відвідування господарської діяльності не здійснював, оскільки у приміщенні проводилися ремонтні роботи.
Крім того, ОСОБА_7 , допитана судом як свідок, показала, що не пам'ятає, коли саме було здійснено інспекційне відвідування, при цьому вказала, що у момент перевірки допомагала прибирати приміщення, оскільки в ньому проводилися ремонтні роботи. Також зазначила, що на посаді продавця у ФОП ОСОБА_1 працювала з 24 вересня 2019 до квітня 2019 року.
Проведення ремонтних робіт у приміщені розташованому по АДРЕСА_1 також підтвердила свідок ОСОБА_6 , яка перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 на посаді товарознавця. Дату проведення інспекційного відвідування вказати не змогла.
Так, як зазначалося раніше інспекційне відвідування було проведено за адресою: АДРЕСА_1 - з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово наголошував, що з жовтня 2017 року до 01.10.2018 у вказаних приміщеннях проводився капітальний ремонт та не здійснювалася господарська діяльність, що і стало головним обґрунтуванням позивача протиправності проведеного інспекційного відвідування уповноваженими особами Управління Держпраці в Житомирській області.
Так, як встановлено судом позивач орендує вищеказане приміщення, та з метою покращення його стану з жовтня 2017 року до 01.10.2018 проводив в ньому капітальний ремонт, для проведення якого, ПП «Здобуток - II» сформовано робочий проект капітального ремонту орендованих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . З вказаного проекту видно, що термін початку будівництва 2017 рік, а закінчення - 2018 рік.
На підтвердження проведення ремонтних робіт позивачем надано до матеріалів справи акти приймання виконаних робіт за 2017-2018 роки ( а.с. 75-90, 95 т.1), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (а.с.91 т.1), договір на виконання робіт (а.с.93 т.1), платіжні доручення (а.с.96-99 т.1).
З акту огляду приміщення від 01.10.2018 щодо перевірки технічного стану приміщення, проведеного комісією у складі ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 . ОСОБА_11 , ПП «Здобуток II» видно, що вказаний об'єкт знаходиться в стані 80% готовності капітального ремонту (а.с.92 т.2).
Крім того, факт здійснення капітального ремонту у приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відсутність провадження господарської діяльності також встановлено постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 08.11.2018, яка міститься в матеріалах справи (а.с.216 т.1).
Проаналізувавши викладені обставини справи, слід вказати, що проведення капітального ремонту у зазначеному приміщенні виключає можливість здійснення будь-якої господарської діяльності позивачем, а тому встановлене відповідачем порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, в частині допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, не знайшли підтвердження.
Разом з тим, суд не вважає за належний доказ відеофіксацію інспекційного відвідування, який може підтвердити здійснення провадження господарської діяльності, оскільки з даного відео не є можливим встановити дату та місце його здійснення. На дослідженому судом відео відсутні будь-які рекламні вивіски з назвою закладу та графіком його роботи.
Крім того, відсутність проведення господарської діяльності на час здійснення перевірки, підтверджується також реєстраційним посвідченням №3000475990 щодо реєстрації 19 жовтня 2018 року РРО.
Таким чином, твердження відповідача про використання ФОП ОСОБА_1 праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що позивач виплачував ОСОБА_7 заробітну плату і забезпечував умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.
Більш того, суд не вважає за необхідне досліджувати наданий представником відповідача графік змінностей по ФОП ОСОБА_1 на серпень-вересень 2018 року (а.с.34 т.2), відповідно до якого встановлено тривалість робочого часу та часу відпочинку, оскільки ОСОБА_7 в даному графіку не фігурує, крім того з нього не має можливості встановити, якого саме закладу цей графік роботи стосується.
Щодо оформлення результатів перевірки слід вказати наступне.
Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Положеннями п.20 цього ж Порядку визначено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведення інспекційного відвідування, уповноваженими особами Управління Держпраці складено акт № ЖТ3000/96/АВ від 24.09.2018, який підписаний інспектором праці ОСОБА_5 та уповноваженою особою позивача, інших підписів вказаний акт не містить.
Відтак, звертає увагу на себе той факт, що відповідно до наказу №1661 від 21.09.2019 та направлення №1539/04 від 21.09.2018 були направлені для проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства та нормативно - правових актів, головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Чепурний М.М. та Савицький Б.С ОСОБА_12 , за участю (при потребі) головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_13 .П. Проте, зі змісту акта перевірки видно, що інспекційне відвідування було проведено лише інспектором праці Чепурним М ОСОБА_14 . При цьому під час надання пояснень у судовому засіданні, перевіряючий вказав, що на інспекційне відвідування прибув зі своїм колегою.
Крім цього, під час розгляду справи, судом не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено, в який саме день та час було здійснено інспекційне відвідування ОСОБА_5 Відомості, вказані в акті перевірки, про початок інспекційного відвідування не підтверджені поясненнями ОСОБА_7 , яка безпосередньо перебувала під час проведення інспекційного відвідування та була допитана судом в якості свідка.
Враховуючи встановлені обставини справи, слід наголосити на порушенні перевіряючим процедури проведення інспекційного відвідування та порядку оформлення результатів інспекційного відвідування.
Щодо дотримання відповідачем порядку розгляду уповноваженими особами Управління Держпраці у Житомирській області справи про накладення штрафу за порушення виявлені під час інспекційного відвідування, слід вказати наступне.
Відтак, в силу приписів ст. 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи) визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 ( далі - Порядок № 509).
В свою чергу, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (п.2 цього ж Порядку).
Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа) (п.3-5 Порядку №509)
Пунктом 6 цього ж Порядку визначено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відтак, проаналізувавши викладені норми, суд вважає, що ключовим обов'язком уповноважених осіб Управління Держпраці в Житомирській області при розгляді такої справи є належне повідомлення суб'єкта господарювання про дату та час її розгляду.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відсутні будь-які докази про належне повідомлення особи, яка притягується до відповідальності про дату та час розгляду справи про накладення штрафу, що безпосередньо призводить до порушенням прав такої особи.
Поряд із цим, суд звертає увагу на те, що штраф у розмірі 111690 грн, який було застосовано до позивача, є суттєвим. Така санкція співмірна з покараннями за злочини. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кримінального кодексу України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. А тому, особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.06.2019 у справі №813/3415/18.
Разом з тим, слід наголосити, що для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
Однак, як вже зазначалося, будь-які докази повідомлення позивача про розгляд справи матеріали адміністративної справи не містять.
Пунктом 7 Порядку №509 визначено, що справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Таким чином, проаналізувавши вищевикладені норми суд вважає за необхідне наголосити, що саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок проінформувати особу, щодо розгляду справи про накладення штрафу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її проінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
Отже, обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи. При цьому, обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в контексті наведеного суд відмічає, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ЖИ136/ЖТ3000/96/АВ/П/ТД-ФС від 09.10.2019, а відповідачем, в свою чергу, не доказана правомірність прийнятого рішення.
Суд, з огляду на викладене здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказах, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_15 Єгора Геннадійовича
У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області на користь позивача підлягають стягненню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1116,91 грн у вигляді судового збору за подання даної позовної заяви.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м. Житомир,10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39790560) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області від 09.10.2018 №ЖИ136/ЖТ3000/96/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 111690,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області сплачений судовий збір в розмірі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн 91 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складене: 13 листопада 2019 року
Головуюча суддя Єфіменко Ольга Володимирівна