Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12805/19
07 жовтня 2019 року Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 42019101070000161, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , керуючись метою протиправного заволодіння чужим майном отримав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб документи про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , яка є померлою у відповідності з актовим записом про смерть №32 від 11.01.2002, а саме Свідоцтво про право власності на житло від 04.06.1993, виданого Бюро по приватизації виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного управління Господарського управління Кабінету Міністрів України, та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.12.1994, виданого Восьмою Київською державною нотаріальною конторою.
У подальшому, ОСОБА_4 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи вказані отримані у невстановлених осіб документи про право власності на квартиру, залучивши свого знайомого ОСОБА_6 , якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що ОСОБА_5 є померлою та право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить державі в особі Державного підприємства «Укржитлосервіс» Державного управління справами, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказаної квартири, оформленого від імені ОСОБА_5 як продавця та ОСОБА_6 як покупця.
На підставі наданих ОСОБА_4 документів, у тому числі підписаного ОСОБА_6 договору купівлі-продажу, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 24.05.2019 посвідчено договір купівлі-продажу, сторонами якого є ОСОБА_5 як продавець та ОСОБА_6 як покупець, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , та у цей же день, 24.05.2019, о 15.15 год. цим же нотаріусом внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_6 на зазначену квартиру.
Таким чином, ОСОБА_4 , шляхом обману, а саме з використанням документів, які не були чинними станом на 24.05.2019, заволодів майном держави вартістю 2 520 тис. грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.
Крім цього, ОСОБА_4 , протиправно заволодівши чужим майном - квартирою АДРЕСА_1 , керуючись метою незаконного збагачення, вчинив незакінчений замах на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом продажу третім особам вказаної квартири при наступних обставинах.
На підставі наданих ОСОБА_4 документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 24.05.2019 посвідчено договір купівлі-продажу, сторонами якого є ОСОБА_5 як продавець та ОСОБА_6 як покупець, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , та у цей же день, 24.05.2019, о 15.15 год. цим же нотаріусом внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_6 на зазначену квартиру.
При цьому, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про те, що приміщення вказаної квартири на підставі договору оренди, укладеного з Державним підприємством «Укржитлосервіс» Державного управління справами, тобто на законних підставах, займає громадська організація «Спілка жінок України», вирішив використати цю ситуацію у власних корисливих інтересах.
При цьому, діючи з метою приховання своїх протиправних дій, ОСОБА_4 , залучивши ОСОБА_6 , якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 , шляхом підписання ОСОБА_6 договору про консультування і надання юридичної допомоги із адвокатом ОСОБА_8 , якому також не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 , направив ОСОБА_8 на зустріч до представників громадської організації «Спілка жінок України».
Під час зустрічі з представниками Громадської організації «Спілка жінок України», яка мала місце 25.07.2019 у приміщення квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 передав вимогу ОСОБА_4 про необхідність звільнення приміщення квартири АДРЕСА_1 або придбання права власності на це нерухоме майно у ОСОБА_6 .
У подальшому, 01.10.2019 близько 12 год. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , на виконання їх злочинного умислу, попередньо домовившись про зустріч, прибув до квартири АДРЕСА_1 , де в ході зустрічі з представниками Громадської організації «Спілка жінок України», вводячи останніх в оману щодо законності придбання ОСОБА_6 права власності на це нерухоме майно, повідомив, що він з ОСОБА_6 передадуть право власності на квартиру Громадській організації «Спілка жінок України» при умові сплати їм грошових коштів в сумі 130 тис. доларів США шляхом укладення договору купівлі-продажу цієї квартири, якою протиправно заволодів ОСОБА_4 .
Проте, ОСОБА_4 у зв'язку із припиненням його протиправних дій уповноваженими службовими особами не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тобто до заволодіння грошовими коштами, належними Громадській організації «Спілка жінок України», в сумі 130 тисяч доларів США, що згідно встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземних валют станом на 01.10.2019, складає 3 145 671, 62 грн., що в 600 і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та становить особливо великий розмір.
01.10.2019 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 02.10.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою та його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.
Разом з тим, під час досудового розслідування, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що підозрюваному ОСОБА_4 на праві власності належать:
- квартира загальною площею 58,7 кв.м., розташована за адресою:
АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 36475489);
- квартира за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 24390737);
- земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 4622785700:01:003:0110, розташована за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 715872446227)
Клопотання про арешт майна прокурор просить розглянути без повідомлення особи для забезпечення арешту майна.
Посилаючись на зазначені обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просив клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий та власники майна не з'явились. Слідчий звернувся до суду із заявою, в якій просив розглянути клопотання без його участі, просив його задовольнити.
Враховуючи викладене, слідчий суддя на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, яка встановлює, що неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі слідчого та власника тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 42019101070000161, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України .
01.10.19 в ході проведення затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені та вилучені речі і документи.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , задовольнити.
Накласти арешт на майно, належне на праві власності підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15,
ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- квартиру загальною площею 58,7 кв.м., розташовану за адресою:
АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 36475489);
- квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 24390737);
- земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 4622785700:01:003:0110, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 715872446227), з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1