пр. № 1-кс/759/7308/19
ун. № 759/20848/19
13 листопада 2019 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
08.11.2019 старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області радника юстиції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який у кримінальному провадженні 12018110040001851 від 15.09.2018р підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018110040001851 від 15.09.2018 за підозрою ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням по вказаному кримінальному провадженню встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами в особливо великих розмірах, репрезентуючи себе як забудовники житлових площ в житлових комплексах міста Ірпінь Київської області, з метою заволодіння грошовими коштами інвесторів, під приводом отримання грошових коштів в якості інвестицій в будівництво, в період 2014-2018 років, шляхом обману, вводячи останніх в оману та проводячи масштабну рекламну кампанію з приводу реалізації доступного комфортного житла в екологічно привабливому передмісті столиці, запевняючи в наявності усієї дозвільної будівельної документації та законності будівництва, заволоділи грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах, а саме на суму понад 50 млн. гривень. У зв'язку з чим, 07.10.2019 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
30.10.2019 року слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 в міжнародний розшук та передано для виконання до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.
05.11.2019 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином прокурор вважає, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 ухиляється від слідства, перебуває за межами України, ухиляючись від явки до слідчого, для проведення за його участю слідчих та процесуальних дій, у зв"язку з чим слідчий за погодженням прокурора даним клопотанням просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених в ньому підстав та просив задовольнити.
Захисник проти клопотання заперечувала, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а тому підстав для обрання будь-якого запобіжного заходу немає, крім того такий взагалі не вчиняв саме кримінальних дій, та такого по факту не оголошено в міжнародний розшук.
Вислухавши позицію прокурора, захисника, вивчивши клопотання та дослідивши надані в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
За положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить поняття «міжнародний розшук».
Разом з тим, діє Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджена спільним Наказом № 3/1/2/2/2/2 від 09 січня 1997 року МВС України, ГПУ, СБУ, ДМС, ДПА, яка визначає, що міжнародний розшук здійснюється з використанням каналів та можливостей Інтерполу.
Фактично відносини з координації розшуку підозрюваних, в тому числі і з країнами членами СНД Україна веде тільки в рамках міжнародної системи Інтерпол, тобто міжнародного розшуку, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України №44 «Про вихід з Угоди про обмін інформацією у сфері боротьби зі злочинністю» передбачено вихід із Угоди про обмін інформацією у сфері боротьби зі злочинністю, укладеної 22.05.2009 року, якою регулювалася процедура міждержавного розшуку і така Угода припинила дію 24 серпня 2015 року.
Обов'язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу, та підтверджується відповідними відомостями (довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо (лист ВССУ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року).
Зі згаданого листа ВССУ однозначно випливає, що підозрюваним, якого оголошено у міжнародний розшук (у розумінні ч. 6 ст. 193 КПК) слід вважати виключно особу, яка перебуває у міжнародному розшуку і це підтверджується відповідними довідками та витягами із бази даних Інтерполу, а не постановою слідчого, на яку посилається прокурор.
За п.4.3 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним наказом МВС, ГПУ, СБУ, ДМСУ, ДПАУ, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, міжнародному розшукові з ініціативи правоохоронних органів України підлягають особи, які виїхали за межі України і ухиляються від кримінальної відповідальності та відбуття покарання.
Пункт 4.4 Інструкції встановлює, що підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. Отже, находження запиту від правоохоронного органу до НЦБ є лише підставою для початку процедури підготовки оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.
Згідно з п. 4.6 цієї Інструкції, НЦБ Інтерполу вивчає одержані від правоохоронного органу матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни.
З цієї Інструкції випливає, що оголошенням підозрюваного у міжнародний розшук є факт включення особи до баз даних розшукуваних осіб Інтерполу.
Згідно з п.1.13 Інструкції НЦБ може відмовити у виконанні запиту, зокрема через оформлення запиту з порушенням вимог даної Інструкції. Отже, міжнародний розшук відбувається лише після опрацювання НЦБ матеріалів, направлення їх до Генсекретаріату Інтерполу.
З огляду на те, що матеріали судового провадження не містять відомостей про перебування ОСОБА_4 на момент розгляду клопотання у міжнародному розшуку, слідчий суддя на знаходить правових підстав для задоволення клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Враховується слідчим суддею і те, що іншим слідчим суддею Святошинського районного суду м.Києва від 07.11.2019 року вже вирішувалося аналогічне клооптання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте у йього задоволені було відмовлено з огляду на відсутність доказів перебування ОСОБА_4 на момент розгляду клопотання у міжнародному розшуку. Слід вказати і те, що на момент теперішнього вирішення питання обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою такі дані про його міжнародний розшук також відсутні. Посилання прокурора на лист Департаменту Міжнародного поліцейського співробітництва від 07.11.2019 року також не вказують на оголошення у відповідний спосіб міжнарожного розшуку відносно ОСОБА_4 . Оскільки, в такому листі йдеться тільки про опрацювання запиту, а не його позитивного вирішення. Саме посилання в такому листі на необхідність надати Департаменту Міжнародного поліцейського співробітництва ухвалу слідчого судді про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є законною підставою для такого обрання в противагу ч. 6 ст. 193 КПК України яка визначає, що обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваногоможна лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний вже оголошений у міжнародний розшук. Отже, слідчий суддя позбавлений можливості без виконання вказаної норм КПК України позитивно вирішити заявлене клопотання.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178,179, 182-184, 193, 194, 195, 197, 200, 202 КПК України, Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджена спільним Наказом № 3/1/2/2/2/2 від 09 січня 1997 року МВС України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 12018110040001851 від 15.09.2018р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1