печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42000/19-а
14 серпня 2019 рокусуддя Печерського районного суду міста Києва Соколов О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Вважаю, що у відкритті провадження за вищевказаним позовом, слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом, предметом цього позову зазначає визнання бездіяльності Генеральної прокуратури України протиправною, та зобов'язати виконати вимоги ухвали слідчого судді від 06.03.2019 року.
З аналізу зазначених норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність слідчих, органів досудового розслідування, прокуратури. Але, таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності слідчих, органів досудового розслідування, прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України.
Так, згідно ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, заявником.
Органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійсненням оперативно - розшукової діяльності та здійсненням нагляду за проведення відповідної діяльності виконують не владні управлінські функції, а процесуальні функції.
Кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінального процесуального кодексу України порядок діяльності, зокрема, слідчих, керівників органу досудового розслідування, прокурорів щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, спірні відносини, які виникають між особою та прокуратурою, слідчими, органом дізнання під час організації оперативно - розшукової діяльності та здійсненням нагляду за проведення відповідної діяльності, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку здійснення оперативно - розшукової діяльності регламентовані Кримінально процесуальним кодексом України.
Аналогічну позицію викладено в спільному інформаційному листі Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 334/8/13-11 від 12 березня 2011 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає вирішенню, відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України слідчим суддею місцевого суду.
На підставі викладеного, суд вважає, що у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, слід відмовити, оскільки вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170 КАС України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.М. Соколов