11.11.2019 Справа № 756/7766/16-ц
Номер справи 756/7766/16-ц
Номер провадження 2/756/712/19
16 жовтня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.
за участю секретарів Хоменко І.І., Березинець О.А.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів та неустойки, зустрічний позов ОСОБА_4 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача шляхом зменшення ціни додаткової винагороди, визнання недійсними пунктів договору про надання юридичних послуг, об'єднаний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позову вказує, що 09 липня 2015 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений Договір про надання юридичних послуг .
Предметом Договору є надання юридично-консультативних послуг щодо відмови управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва (Лист № 4341/06-1 від 12.06.2015 р.) в переведенні ОСОБА_6 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Послуги згідно п. 2 Договору, здійснюються шляхом представництва інтересів в УПФУ в Деснянському районі м. Києва, складання відповідного адміністративного позову, а в разі необхідності - апеляційної та (або) касаційної скарги, представництва інтересів в суді.
Згідно п. 4.6. Відповідач зобов'язався надати на працівників Позивача нотаріально посвідчену довіреність.
До дати укладення Договору ОСОБА_6 вже надала на працівників Позивача нотаріально посвідчену довіреність від 01.10.2014 року.
липня 2015 року працівник Позивача (представник за довіреністю ОСОБА_6 ) - ОСОБА_7 направив до Деснянського районного суду м. Києва адміністративний позов про визнання відмови управління ПФУ в Деснянському районі м. Києва в переведенні ОСОБА_6 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року позовні вимоги були задоволені.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року.
Згідно даним ЄДР судових рішень ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року набрала законної сили 25 квітня 2016 року.
Згідно п. 5.1.3. Договору у випадку вирішення справи на користь Замовника, Замовник додатково сплачує на користь Виконавця грошову винагороду в розмірі 6 000 грн. не пізніше 10 днів з дня набрання рішення суду законної сили.
Протягом 10 днів від дати набрання законної сили ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року відповідачем не виконано свої зобов'язання згідно п. 5.1.3. Договору по сплаті коштів в сумі 6 000 грн.
Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року набрала законної сили 25 квітня 2016 року.
Зазначають, що відповідач повинен був сплатити суму коштів у розмірі 6 000 грн. згідно п. 5.1.3. Договору не пізніше 05 травня 2016 року. Вважають, що з 06 травня 2016 року виникло прострочення боржника за зобов'язанням згідно п. 5.1.3. Договору.
Відповідно до п. 9 Договору Замовник в разі не сплати коштів передбачених п. 5.1.3. Договору, сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі 3% за кожен день прострочення від загальної суми боргу. Розрахунок пені за період з 06 травня 2016 року по 31 травня 2016 року складає: 4 680 = (6 000*3%)*26. Загальна сума коштів яка підлягає стягненню з відповідача складає: 10 680 грн. яка складається з: 6 000 грн. - сума несплачених коштів згідно п. 5.1.3. Договору; 4 680 грн. - сума пені згідно п. 9 Договору.
Посилаючись на ст. ст. 526, 546, 549,610-612, 624-625 ЦК України просить суд стягнути з ОСОБА_5 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (поточний рахунок НОМЕР_1 КП ПриватБанк, філія «КиївСіті» МФО 380775, одержувач ФОП ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) борг в сумі 6 000 грн., пеню в сумі 4680 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 04.07.2016 року по справі відкрито провадження.
21 листопада 2016 року Оболонський районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за Договором про надання юридичних послуг від 09.07.2015, а саме: стягнення винагороди за договором у розмірі 6 000,00 грн; стягнення пені за договором у розмірі 4 680, 00 грн; стягнення понесених судових витрат у розмірі 551, 21 грн .
28 липня 2017 року відповідач подав до Оболонського районного суду міста Києва заяву про перегляд Заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва.
09 листопада 2017 року Оболонським районним судом міста Києва винесено Ухвалу про перегляд Заочного рішення, якою задоволено заяву відповідача. Заочне рішення, скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.
В січні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом про захист прав споживача шляхом відповідного зменшення ціни послуги у зв'язку з виявленими недоліками, що призвели до порушення прав споживача, та визнання недійсними несправедливих положень договору зі споживачем, який судом об'єднано з первісним позовом.
В обґрунтування зустрічного позову вказує, що 01 жовтня 2014 року між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом, що діяв як фізична особа-підприємець, було укладено Договір надання юридичних послуг. Відповідно до пунктів 1 та 2 Договору від 01.10.2014, позивач за зустрічним позовом в якості замовника послуг доручив, а відповідач за зустрічним позовом в якості виконання послуг зобов'язався надати юридично-консультативні послуги щодо переведення матері позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_6 , на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Померлим годувальником матері позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 виступав її чоловік та батько позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_9
ОСОБА_9 як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи мав 2-гу групу інвалідності, а тому за життя отримував пенсію по 2-гій групі інвалідності, призначену у відповідності до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої на день його смерті складав 7 250,10 грн., що підтверджується довідкою Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві №1170 від 27.07.2017.
На виконання п.5.1. Договору від 01.10.2014 Позивач за зустрічним позовом оплатив Відповідачу за зустрічним позовом послуги з надання консультацій по пенсійному законодавству шляхом виплати Відповідачу за зустрічним позовом винагороди в розмірі 6000,00 грн. у визначеному п.5.1 Договору від 01.10.2014 розмірі, що підтверджується квитанцією №9806815 від 01.10.2014 .
В порядку виконання Договору від 01.10.2014 ФОП ОСОБА_3 . повідомив ОСОБА_5 про те, що його мати, ОСОБА_6 , як дружина померлого годувальника ОСОБА_9 має право переведення її на пенсію по інвалідності померлого годувальника у відповідності ч.4.ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає 50% пенсії по інвалідності, померлого годувальника, а саме: на отримання 3 625 грн. 05 коп.
На підставі вищевказаного, 23 березня 2015 року до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва була подана підготовлена ФОП ОСОБА_3 (на виконання Договору від 01.10.2014) Заява на переведення матері позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 , на 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника її чоловіка ОСОБА_9
12 червня 2016 року Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва листом за №4341/06-1 відмовило в переведенні матері Позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 на пенсію по втраті годувальника.
У зв'язку з викладеним вище, за результатами отриманих позивачем за зустрічним позовом консультацій від відповідача за зустрічним позовом та здійсненого ним представництва інтересів в УПФУ Деснянського району м. Києва щодо переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», між сторонами 09 липня 2015 року укладено договір про надання юридичних послуг від 09.07.2015 року.
На виконання вказаного договору від 09.07.2015 року ОСОБА_5 сплатив ФОП ОСОБА_3 6000 грн. (без ПДВ), що підтверджується тим, що відповідач за зустрічним позовом приступив до виконання договору від 09.07.2015 року та розміром його позовних вимог по справі.
У зв'язку із укладенням Договору від 09.07.2015 відповідач за зустрічним позовом підготував та подав до Деснянського районного суду м. Києва адміністративний позов, за результатами розгляду якого 09 грудня 2015 року Деснянським районним судом м.Києва у справі №754/10095/15-а винесено постанову якою вирішено: адміністративний позов ОСОБА_6 про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо відмови в переведенні ОСОБА_6 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальники згідно Закону України статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильській катастрофи»; Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва перевести ОСОБА_6 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.03.2015.
Умовами пункту 3.2 Договору від 09.07.2015 визначено, що виконання Відповідачем за зустрічним позовом договірних зобов'язань підтверджується фактичним виконанням обов'язків.
Підпунктом 5.1.3. пункту 5.1. Договору від 09.07.2015 передбачено, що у випадку вирішення справи на користь Позивача за зустрічним позовом (повного або часткового задоволення позовних вимог, останній як замовник послуг додатково сплачує на користь Відповідача за зустрічним позовом як виконавця послуг грошову винагороду в розмірі 6000 грн. (без ПДВ) не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.2015р.
Таким чином, 10 днів з дня набрання вищевказаним рішенням суду законні спливає 04 травня 2016 року.
Проте у зв'язку з тим, що згідно з пунктом 3 резолютивної частини Постанови Деснянського районного суду м. Києва у справі №754/10095/15-а було вирішено зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі перевести ОСОБА_6 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23 березня 2015 року, - вказану постанову було пред'явлено позивачем за зустрічним позовом до виконання Управлінню Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва до спливу 10 днів з дня набрання вищевказаним рішенням суду законної сили (до 04 травня 2016 року).
У зв'язку із вказаним, до 04 травня 2016 року Позивач за зустрічним позовом дізнався в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва, що на виконання вказаної Постанови суду буде здійснено переведення його матері ОСОБА_6 , починаючи з 23 березня 2015 року, з її пенсії за віком в розмірі 1 462,49 грн. на 50% мінімального розміру пенсії, встановленого для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II групи інвалідності, в розмірі 1247 грн. 00 коп. без урахування заробітку одержаного померлим годувальником за роботу в зоні відчуження та без урахування фактичного розміру одержуваної ним пенсії на момент його смерті.
Факт здійснення подальшого переведення матері позивача за зустрічним позовом на меншу пенсію на виконання вищевказаної постанови суду по справі №754/10095/15-а, підготовка процесуальних документів та здійснення представництва інтересів за якою здійснювалося відповідачем за зустрічним позовом підтверджується вимогою Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м.Києві №1725/06-33 від 19 жовтня 2016 року, згідно якої у зв'язку з переведенням матері відповідача на нижчий розмір пенсії з 23.03.2015 виконання постанови суду, представництво інтересів у якій здійснював позивач та його працівники згідно Договору від 09.07.2015, - виникла переплата пенсії в сумі 7 072 грн., яка підлягала поверненню, що здійснюється шляхом щомісячного утримання з пенсії матері Відповідача по 5% переплати.
Розміри попередньої та зменшеної за результатами надання послуг відповідачем за зустрічним позовом пенсій матері Позивача за зустрічним позовом підтверджує довідками Лівобережного об'єднаного управління ПФУ м. Києва від 25.07.2017 №1054 та 1053.
За результатами вказаного Позивач за зустрічним позовом неодноразово звертався до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в місті щодо правильності виконання Постанови Деснянського районного суду міста Києва від 09.12.2015 у справі №754/10095/15-а (про переведення на іншу пенсію), у зв'язку з чим 24 липня 2017 року Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернулося до Деснянського районного суду м.Києва із заявою про роз'яснення вказаної постанови суду, а саме : роз'яснити, яким чином проводити обчислення розміру пенсії по втраті годувальника за вищевказаною постановою.
04 серпня 2017 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Галась Г.А за результатами розгляду Заяви від 24.07.2017 р. представника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві про роз'яснення рішення суду винесла Ухвалу, якою ухвалено відповідну заяву задовольнити та роз'яснено пенсійному фонду провести обчислення пенсії ОСОБА_6 по втраті годувальника на яку було переведено за постановою суду від 09.12.2015, на підставі матеріалів архівної справи (померлого годувальника) ОСОБА_9 , з розрахунку даних про заробітну плату, з якої йому було обчислено пенсію та яка йому в подальшому виплачувалась.
Після винесення Ухвали Деснянського районного суду м.Києва від 04.08.2017 р. про роз'яснення вищевказаної постанови суду Лівобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в місті Києві здійснило перерахунок пенсії матері відповідача ОСОБА_6 , з її пенсії за віком на пенсію по втраті її годувальника ОСОБА_9 .
Таким чином вважає, що, вищевказаними обставинами та доданими документами підтверджується, що Відповідач за зустрічним позовом при наданні ним юридичних послуг споживачу за Договором від 09.07.2015 допустив недоліки при складанні заяви з формулюванням узагальнених позовних вимог без урахування інтересів Позивача за зустрічним позовом (зокрема, без зазначення вимог щодо розміру) пенсії, на яку слід здійснити переведення, чи відсотків для її обрахування), що призвело до винесення Постанови Деснянського районного суду міста Києва від 09.12.2015 у справі №754/10095/15-а за результатами задоволення позовних вимог, яка допускала можливість двозначного тлумачення, що потребувало надання її роз'яснення додатковою ухвалою суду.
Таким чином, під час приймання позивачем за зустрічним позовом послуг за Договором від 09.07.2015 ним було виявлено, що надані юридичні послуги призвели до зменшення розміру пенсії його матері, що існувала до їх надання, хоча Позивач за зустрічним позовом замовив такі послуги з метою захисту його інтересів з питань пенсійного забезпечення матері.
Посилаючись на Закон України "Про захист прав споживачів» у зв'язку з виявленням недоліків наданих послуг, що призвели до порушення прав споживача за Договором про надання юридичних послуг від 09.07.2015. укладеним між Позивачем за зустрічним позовом, в якості споживача, та Відповідачем за зустрічним позовом, відповідно просив зменшити їх ціну на суму додаткової винагороди в розмірі 6 000 грн., що мала виплачуватись йому згідно пункту 5.1 підпункту 5.1.3 у випадку вирішення на користь позивача за зустрічним позовом справи, оскільки користі від вирішення справи позивач за зустрічним позовом не отримував, а в результаті надання послуг виникло порушення законних інтересів позивача за зустрічним позовом з незалежних від позивача причин. Посилаючись на ч.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» просив визнати недійсними положення пунктів 9 та 10 Договору про надання юридичних послуг від 09.07.2015, укладеного між Позивачем за зустрічним позовом» як споживача та відповідачем за зустрічним позовом, у зв'язку їх несправедливістю приведенням до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживачі.
Окрім того, 27.11.2017 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу, 3 % річних і інфляційні витрати у розмірі 7801,06 грн. Відповідно до договору про надання юридичних послуг від 09 липня 2015 року. Вказаний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом ФОП ОСОБА_3 та зустрічним позовом ОСОБА_5 .
В обґрунтування позову вказує, що 09.07.2015 року сторони уклали договір про надання юридичних послуг. Предметом договору є надання юридично-консультативних послуг щодо відмови управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва в переведенні ОСОБА_6 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Послуги згідно п.2 Договору здійснюються шляхом представництва інтересів в УПФУ в Деснянському районі м. Києва, складання відповідного адміністративного позову, а в разі - необхідності - апеляційної та (або) касаційної скарги, представництва інтересів в суді.
Згідно п. п.4.6 відповідач зобов'язався від імені ОСОБА_6 надати на працівників позивача, нотаріально посвідчену довіреність.
До дати укладення договору ОСОБА_6 вже надала на працівників позивача нотаріально посвідчену довіреність від 01.10.2014 року.
10.07.2015 працівник позивача (представник за довіреністю ОСОБА_6 ) - ОСОБА_7 направив до Деснянського районного суду міста Києва адміністративний позов про визнання відмови управління пенсійного фонду України в Деснянському районі у переведення ОСОБА_6 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року позовні вимоги були задоволені.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 09 грудня 2015 року.
Згідно даним ЄДРД судових рішень, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року набрала законної сили 25 квітня 2016 року.
Згідно п. 5.1.3 Договору у випадку вирішення справи на користь замовника, замовник додатково сплачує на користь виконавця грошову винагороду в розмірі 6000 грн. не пізніше 10 днів з дня набрання рішення суду законної сили.
Протягом 10 днів від дати набрання законної сили ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2016 відповідачем не виконано свої зобов'язання згідно п.5.1.3 Договору по сплаті коштів в сумі 6 000 грн.
Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2016 року набрала законної сили 25 квітня 2016 року.
Вважає, що відповідач повинен був сплатити суму коштів в розмірі 6000 грн. не пізніше 05 травня 2016 року.
У зв'язку з цим, 06 травня 2016 року виникло прострочення боржника за зобов'язанням згідно п.5.1.3 Договору. З 06 травня 2016 року по 22.11.2017 року строк прострочення складає 565 днів. ( 6000 * 3*565:365:100 = 278 ,63 грн.).
Сума інфляційних витрат складає: 6000*1,253-6000 = 1522,43 грн. Отже сума заборгованості, що просить стягнути з відповідача з урахуванням ст.625 ЦК України складає 7801,06 грн., де 6000 - сума боргу; 1522,43 сума інфляційних витрат, 278, 63 грн. - проценти.
05.02.2018 року ФОП ОСОБА_3 подав уточнення до об'єднаної позовної заяви та просив стягнути за вказаною заявою лише 3 % річних та інфляційні витрати в розмірі 1801 грн. відповідно до договору про надання юридичних послуг та витрати по сплаті судового збору.
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив в задоволенні позовів ФОП ОСОБА_3 . відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 просив задовольнити, з обставин викладених в позові. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Представник ОСОБА_5 просив в позовах ФОП ОСОБА_3 . відмовити, зустрічний позов просив задовольнити, з обставин викладених в позові.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
09.07.2015 року ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали договір про надання юридичних послуг. Предметом договору є надання юридично-консультативних послуг щодо відмови управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Як пояснювали представники сторін даний договір був укладений стосовно захисту пенсійних прав ОСОБА_6 , однак зі змісту вказаного договору це не убачається.
Згідно з частинами першою, другою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
За договором про надання послуг виконавець зобов'язаний надати послугу, а замовник - оплатити її. За змістом статей 632, 903 ЦК України ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов'язку з її надання.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п'ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
З огляду на предмет договору про надання юридичних послуг у адміністративній справі (представництво інтересів матері клієнта як позивача у справі про перерахунок пенсії, що була предметом розгляду в суді ) об'єктом оплати за договором є послуги, згідно п.1 цього договору, і здійснюються шляхом представництва інтересів в УПФУ Деснянському районі м.Києва, складання відповідного адміністративного позову, а в разі необхідності - складання апеляційної та (або) касаційної скарги, представництва інтересів в суді.
Пунктом 4.6 сторони передбачили, що замовник, а в нашому випадку це є ОСОБА_5 , зобов'язаний надати на працівників виконавця нотаріально посвідчену довіреність від свого імені, від імені ОСОБА_6 сторони не погоджували надання довіреності.
П.5.1.1 сторони визначили, що замовник сплачує на користь виконавця попередню оплату в розмірі 6000 грн. (без ПДВ) в день підписання цього договору, оплату яких сторони не оспорювали.
П.5.1.3 сторони погодили, що у випадку вирішення справи на користь замовника, (повного або часткового задоволення позовних вимог), замовник додатково сплачує на користь виконавця грошову винагороду в розмірі 6000 грн. (без ПДВ) не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
П.9 сторони передбачили, що в разі не сплати (несвоєчасної оплати) коштів, передбачених п.5.1.2 та 5.1.3 цього Договору, сплачує виконавцю пеню в розмірі 3 % за кожен день прострочення від загальної суми боргу.
Інтереси ОСОБА_5 як сторони договору (клієнт) та ОСОБА_6 , на користь якої як пояснювали сторони укладено договір (матір клієнта), безумовно не обмежуються отриманням власне юридичних послуг, а спрямовані на досягнення певного результату - повного або часткового задоволення позовних вимог проте, досягнення такого результату виходить за межі предмета договору, яким є лише надання юридичних послуг.
Рішення суду в адміністративній справі, на яку посилаються сторони, що виник стосовно призначення пенсії ОСОБА_6 , є результатом вирішення спору, актом органу судової влади, що приймається, складається і підписується виключно суддями відповідно до чітко визначених процедур судочинства іменем України на засадах верховенства права.
За змістом статті 124 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, судочинство визначається виключно законами України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Зазначені норми виключають, як таку, можливість належності діяльності органів судової влади до сфери приватноправового регулювання, а відтак - і до предмета цивільно-правових договорів.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України у їх системному зв'язку сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності і справедливості і можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносин на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це ("заборонено законом"), або якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту чи суті відносин між сторонами.
Отже, свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді справ (публічний інтерес). Реалізуючи принцип свободи договору, сторони не вправі змінювати імперативну вимогу закону щодо предмета договору про надання юридичних послуг шляхом визначення в безпосередній чи завуальованій формі результат розгляду справи судом як складову предмета договору про надання юридичних послуг.
Таке обмеження жодним чином не звужує зміст та обсяг права сторін договору у цій справі самостійно визначати прийнятні для них умови оплати послуг за договором, загальну вартість послуг тощо.
Судове рішення не належить до об'єктів цивільних прав (частина перша статті 177 ЦК України), а його ухвалення у конкретній справі не є результатом наданих фізичною-особою-підприємцем сторін послуг, а тому не може бути предметом договору (частина перша статті 638 цього Кодексу).
Довіреність може видаватися при: довіреному представництві та представництві заснованому на акті органу юридичної особи ст. 244 ЦК України. Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами ч. 3 ст. 244 ЦК України. За своєю юридичною сутністю видача довіреності є одностороннім правочином який повинен відповідати загальним вимогам передбаченими в ст. 203 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 264 ЦПК України встановила, що під час ухвалення рішення, суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Разом з тим, суду не надано доказів, що ОСОБА_6 видавала довіреність чи-то на ім'я позивача чи-то на ім'я відповідача відповідно до якої уповноважила б їх займатися перерахунком своєї пенсії. Також судом не встановлено, що ФОП ОСОБА_3 надавав будь-які юридичні послуги саме ОСОБА_5 на виконання умов договору від 09.07.2015 року.
З урахуванням викладеного суд не встановив підстав для стягнення з ОСОБА_5 на користь ФОП ОСОБА_3 6000 грн. відповідно до п.5.1.3 договору та пені відповідно до п.9 договору в розмірі 4680 грн. У зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення об'єднаного позову ФОП ОСОБА_3 про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат в сумі 1801 грн., а тому суд доходить до висновку, що в задоволенні як позовів ФОП ОСОБА_3 так і позову ОСОБА_5 слід відмовити через необґрунтованість заявлених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 83, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів та неустойки, зустрічного позову ОСОБА_4 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача шляхом зменшення ціни додаткової винагороди, визнання недійсними пунктів договору про надання юридичних послуг, об'єднаного позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 11.11.2019 року.
Суддя Н.О. Яценко