печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55568/19-к
18 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту,-
до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке вилучене 12.09.2019 під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, пр.-т. Степана Бандери, 20-А, а саме на грошові кошти 451345 (чотириста п'ятдесят одна тисяча триста сорок п'ять) гривень.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019000000000532 від 14.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
В судове засідання прокурор не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
З урахуванням відсутності достатньої інформації, за якою можливо повідомити власника вилученого майна , слідчого, прокурора про розгляд даного клопотання в строки визначені КПК України для категорії клопотань, слідчим суддею було визнано можливим розглянути клопотання у відсутність сторін.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась, оскільки таке клопотання не заявлялось.
Положеннями ст.7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема: змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та диспозитивності.
Відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України, на думку слідчого судді, прокурором належним чином не обґрунтовано підстави у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, відповідність майна, на яке необхідно накласти арешт, критеріям передбаченими ч.3 ст.368 КПК України, необхідність накладення арешту на майно, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, у зв'язку тим, що належним чином не було обґрунтовано необхідність накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту - відмовити.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1