Номер провадження 2/754/6023/19
Справа №754/4848/18
іменем України
31 жовтня 2019 року 31 жовтня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря Вільховченко І.І.
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію.
У мотивування вимог посилалися на те, що правила користування електричною енергією обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення позивачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, на підставі якого енергопостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією визначити величину не облікованої електричної енергії. 02.07.2015 р. під час перевірки працівниками Київенерго за адресою відповідача виявлено порушення ПКЕЕН самовільне підключення електропроводки поза розрахунковим засобом обліку електроенергії про що складено акт порушень № 38356. Вартість електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення боржником ПКЕЕН становить 24 461,61 грн., який у добровільному порядку відповідач сплачувати відмовляється.Станом на 01.03.2018 р. суму заборгованості не сплачено. Ураховуючи наведене, просив суд стягнути з відповідача борг у сумі 24 461, 61 грн. боргу за не обліковану електроенергію.
29 грудня 2016 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва судовий наказ, виданий 31 жовтня 2016 року Деснянським районним судом м. Києва за заявою ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил у розмірі 24 461,61 грн. та судового збору у розмірі 689 грн. - скасовано.
18 квітня 2018 року ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
07 червня 2018 року в судовому засіданні було задоволено клопотання представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» та здійснено заміну сторони, а саме позивача Публічне акціонерне товариство «Київенерго» її правонаступником Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі».
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил у розмірі 24 461,61 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року заочне рішення від 09 серпня 2018 року скасовано. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду подала письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що жодних порушень користування електричною енергією відповідачем не допущено, детально викладено всі порушення, які були допущені ПАТ "Києвенерго". Представником відповідача зазначено про недоведеність факту відключення квартири від електричної енергії 03 квітня 2014 року. Підставою для нарахування вартості електричної енергії є акт порушень № 38356 від 02.07.2015, у якому зазначено, що було здійснено «самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу електропередавальної організації після відключення 03.04.2014 р.» Квартиру нібито було відключено від електричної енергії саме 03.04.2014 р. У якості доказу надано копіїї наряд - допуску № 15590 від 01.04.2014 (а.с.16) та наряду - допуску № 15609 від 03.04.2014 р. (а.с.17). Із вказаних документів вбачається, що підставою відключення була непогашена заборгованість у розмірі 859, 71 грн. Як стверджує відповідач 01.04.2014 вона зустріла працівників «Київенерго», які повідомили про намір відключити від електропостачання через наявну заборгованість, на що вона відповіла, що негайно її погасить та умовила не відключати. Того ж дня, 01.04 сплатила 860 грн. Факт оплати підтверджується витягом електронних платежів, де у графі дата оплати зазначено «01.04.2014», «дата поступлення» - «02.04.2014», сума - 860 грн. Вказана інформація також підтверджується копією особової картки споживача, наявної в матеріалах справи (а.с.9-14), де вказано, що у квітні 2014 р. від відповідача надійшло 860 грн. Таким чином, станом на 03.4.2014 р. відповідач у повному обсязі сплатила заборгованість і вказані кошти надійшли на рахунок ПАТ «Київенерго», а отже були відсутні фактичні підстави для відключення електропостачання вказаного числа.
У відповіді на відзиві зазначено щодо не спростування твердження та аргументів стосовно позовних вимог. Відповідач не заперечувала щодо наявності станом на 01.04.2014 боргу у розмірі 859,71 грн., тому відповідно до нарядів - допуску від 01.04.2014 та 03.04.2014 за адресою відповідача відключено від клемника лічильника фазний провід. На час проведення відключення відповідач не надала доказів сплати заборгованості, отже помешкання було відключене від електропостачання. 02.07.2015 р під час перевірки працівниками позивача виявлено порушення, а саме п. 36 ПКЕЕН самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу електропередавальної організації, після відключення 03.04.2014. На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушення ПКЕЕН відповідно до п.3.5 Методики, згідно з якою сума склала 24 461,61 грн.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідач є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом 02.07.2015 року представниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було виявлено порушення ПКЕЕН.
На підставі цього було складено акт порушень від 02.07.2015 року № 38356 (а.с.15) та відповідно до п. 3.5 формулою п. 2.7 Методики проведено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН, на суму 24 461, 61 грн.
Тобто, підставою для нарахування вартості електричної енергії є акт порушень № 38356 від 02.07.2015 р., у якому зазначено, що було здійснено «самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу електропередавальної організації після відключення 03.04.2014 р.»
Квартиру нібито було відключено від електричної енергії саме 03.04.2014 р. У якості доказу надано саме дві копіїї нарядів допуску (без обґрунтування наявності двох нарядів), а саме наряд - допуску № 15590 від 01.04.2014 (а.с.16) та наряду - допуску № 15609 від 03.04.2014 р. (а.с.17). Із вказаних документів вбачається, що підставою відключення була непогашена заборгованість у розмірі 859, 71 грн.
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначено Законом України «Про електроенергетику».
За змістом частин 1, 2, 4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) забов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) забов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з п. 1 Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 врегульовані відносини між громадянами та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до положення ч. 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує. Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. На підставі акта енергопостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, визначити величину необлікованої електричної енергії.
Разом з тим, в порушення п.53 Правил ПКЕЕН, в акті відсутні відомості про ознайомлення/відмовою в ознайомленні з ним споживачем
Розмір необлікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.
Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Позивачем не надано доказів повідомлення споживача про час і дату засідання комісії, що свідчить про необізнаність відповідача та позбавило її права бути присутньою на засіданні комісії з розгляду акта.
У разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 затверджено Правила користування електричною енергією для населення, які обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Правила користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 (у редакції від 26.12.2011 № 1408, що діяла станом на квітень 2014) передбачають чіткий порядок відключення споживачів від електричної енергії .
Згідно абзацу 6 п. 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених п.п. 34 і 35 цих Правил.
Пунктом 35 ПКЕЕН встановлено перелік випадків . коли допускається відключення споживача від електроенергії. Зокрема, у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному п. 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; неоплати за встановлення нового приладу обліку; невиконання припису Державної інспекції; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.
Даний перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.
Згідно з п. 27 ПКЕЕН у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.
У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.
У матеріалах справи відсутні докази направлення саме відповідачу попередження.
Таким чином, станом на 03.04.2014 р. внаслідок оплати боргу відповідачем та враховуючи відсутність належним чином надісланого попередження про відключення електричної енергії були відсутні підстави для відключення квартири відповідача від електричної енергії.
У письмових поясненнях відповідач зазначала, що ані 01.04.2014, ані 03.04.2014, ані у подальшому постачання електричної енергії не припинялося. Сама ж вона не вчиняла жодних дій із лічильником електричної енергії.
Зокрема, з 03.04.2014 по 02.07.2015 відповідач продовжувала подавати показання лічильника та оплачувати їх, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями особової картки споживача, наряду - допуску від 01.04.2014, додатку до акту про порушення, як наявні в матеріалах справи. Як свідчать вказані докази у період з 01.04.2014 по 02.07.2015 було спожито 662 кВт ( різниця між показниками в наряді - допуску № 15590 від 01.04.2014 та у додатку до акту), що було б неможливо у випадку поза облікового споживання електричної енергії.
Враховуючи вказані обставини, сам по собі наряд-допуск № 15609 від 03.04.2014 не є достатнім доказом відключення квартири від енергопостачання.
Недоведеність правомірного відключення квартири 03.04.2014 має істотне значення для спростування вимог позову, адже «самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу електропередавальної організації» передбачає попереднє правомірне відключення енергопостачальником. Якщо таке відключення фактично не відбулося ( наприклад, у зв'язку з оплатою заборгованості), то і самовільного підключення виникнути не могло, адже подальше користування електричною енергією відбувалося в межах договірних відносин.
Вказаний висновок випливає з абз.9 п.2 ПКЕЕН
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з вищенаведеного, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вини відповідача, враховуючи, що згідно зі ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки рішення суду не повинно міститись на припущеннях, суд дійшов висновку щодо відсутності законних підстав для стягнення заборгованості, для сплати якої наразі немає жодних підстав.
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
В разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження рішення обчислюється з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» - ЄДРПОУ 41946011, м. Київ, вул. Новокостянтинівська,20
Відповідач ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 07 листопада 2019 року.
Суддя