Справа №:1-16/2010
Провадження №: 1-в/755/746/19
"08" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту з майна,
До Дніпровського районного суду м. Києва у м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту з майна, який був накладений на підставі вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 25.10.2010 року, згідно якого ОСОБА_3 був засуджений за ч.3 ст.368 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на 3 роки. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.02.2011 року вказаний вирок суду залишено без змін.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає, що додаткове покарання у вигляді конфіскації майна перебувало на виконанні Дніпровського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві. В ході виконавчого провадження, 12.05.2011 року постановою державного виконавця був накладений арешт на майно ОСОБА_3 30.11.2012 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення документу стягувачу на підставі ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.04.2013 року вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 25.10.2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14.02.2011 року змінено, дії ОСОБА_3 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 368 КК України на ч.4 ст. 190 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на 5 років 7 місяців 15 днів.
При цьому державним виконавцем не було вирішено питання щодо зняття арешту з майна боржника, а тому просить у відповідності до вимог ст.ст.537,539 КПК України зняти арешт з майна, який був накладений державним виконавцем, що належить боржнику ОСОБА_3 .
В судове засідання сторони провадження не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, однак суд, враховуючи положення абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, вважає за можливе провести судовий розгляд провадження у їх відсутність.
Дослідивши долучені до клопотання матеріали та матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.14 ст.537 КПК України під час виконання вироку суд, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.04.2013 року, якою вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 25.10.2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14.02.2011 року змінено, дії ОСОБА_3 перекваліфіковано з ч. 3 ст.368 КК України на ч.4 ст. 190 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на 5 років 7 місяців 15 днів викладена з чітким і зрозумілим формулюванням висновків.
Питання зняття арешту з майна боржника накладеного державним виконавцем для забезпечення конфіскації майна не є предметом розгляду у відповідності до вимог КПК України.
Згідно вимог цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
З врахуванням вищевикладеного, у клопотанні ОСОБА_3 про зняття арешту з майна, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.371,372, 537-539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту з майна - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва.
Суддя: