ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11203/18
провадження № 2/753/1146/19
"03" липня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Даниленко В.В.
при секретарі Береговенко Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини ,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Свої вимоги обґрунтував тим, що з відповідачкою перебував у шлюбі з 08 вересня 2013 року. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 січня 2018 року шлюб було розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 . Після вказаного розлучення відповідач стала уникати спілкування і зустрічей з позивачем, почала штучно створювати перешкоди у спілкуванні з дитиною.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовільнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.
3-тя особа: служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання надали свого представника, який не заперечував проти позову.
Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1, ст.21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Частина 1-2, ст.22 Основного Закону наголошують права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Стаття 24 Конституції України зазначає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Як зазначає ч.2, ст.3 Конвенції „Про права дитини", прийнятої резолюцією №44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Стаття 5 цієї Конвенції наголошує, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов'язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім'ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів сторонами по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Згідно ч.1, ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Ч.2 цієї ж статті зазначає, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Повний, всебічний та системний аналіз вказаних норм міжнародного та національного права вказують на рівність прав та обов'язків перед законом всіх суб'єктів права без будь-яких привілеїв чи обмежень. Вказана реалізація прав стосується відносин батьків, опікунів, або інших осіб, що за законом відповідають за дитину, та дитини (дітей), які пов'язані кровною спорідненістю або обов'язком за законом.
Як встановлено у судовому засіданні, сторони перебували у шлюбі з 08 вересня 2013 року. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 січня 2018 року шлюб було розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька ОСОБА_3 залишилась проживати разом з матір'ю. Вказані обставини не заперечувались сторонами по справі, тому вони не підлягають доказуванню в порядку ч.1, ст.82 ЦПК України.
Згідно ч.1-2, ст.257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Як вбачається з наданих пояснень позивача, відповідач створює перешкоди йому у спілкуванні з дитиною та йому не відоме місце їх проживання.
Позивач звертався до Служби у справах дітей з заявою про спосіб участі у вихованні дитини, що підтверджує, що між сторонами по справі існує спір про участь у вихованні дитини з батьком. Як роз'яснює ч.1, ст.263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно ч.2, ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Позивач має постійне місце проживання, працевлаштований та має позитивні. Вказані обставини підтверджені довідкою з місця роботи позивача.
За правилами ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
Як наголошує ч.1, ст.9 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів. Частина 2, ст.14 цього ж Закону зазначає, що під час вчинення дій, пов'язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачка чинила перешкоди позивачу спілкуванні з його донькою, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, так як права батька не можуть бути порушені одним із них і право позивачів підлягає захисту в судовому порядку, а відповідачку необхідно зобов'язати не чинити перешкоди позивачу у вихованні та вільному спілкуванні з малолітньою дитиною та зобов'язати її виконати графік побачень онуки з бабою та дідом, встановлений судом в інтересах дитини і на захист прав позивачів, при цьому не створювати штучних обставин цих перешкод.
Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 223; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.21-22; 24 Конституції України, ст.3; 5 Конвенції „Про права дитини", прийнятої резолюцією №44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, ст.141; 159; 257; 263 СК України, ст.9 Закону України „Про охорону дитинства", ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити графік побачень та спілкування ОСОБА_1 зі своєю донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - два рази на місяць з суботи 12-00 години до неділі 17-00 години, в день побачення з донькою батько, ОСОБА_1 має право забирати її з дому. В інший час батьки мають право домовитись про зустрічі додатково за спільною згодою.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: