12.11.2019
ЄУН № 337/4765/19
Провадження № 2/337/2424/2019
12 листопада 2019 року місто Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Котляр А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна,
28.10.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із повозом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 кошти, сплачені на житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 2351,32 гривень за послуги утримання будинку та перебування території, 542,27 гривень за послуги вивозу твердих побутових відходів (сміття), 1000,14 гривень за послуги з газопостачання, 5797,73 гривень за послуги з опалення, разом у сумі 9691 гривня 46 копійок.
Вивчивши матеріали позовної заяви та додатків до неї, суд встановив наступні обставини.
Так, згідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У пунктах 41, 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» судам роз'яснено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна, співвласником якого вона є. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на норми статті 360 ЦК України про те, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Своє право на отримання відшкодування частини понесених ним витрат на сплату житлово-комунальних послуг позивач мотивувала статтями 543, 544 ЦК України, якими передбачено право боржника, який виконав солідарний обов'язок, на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Тобто, між сторонами виник цивільно-правовий спір щодо регресного відшкодування сплачених позивачем коштів на виконання договорів, укладених з нею, а не з відповідачем. Спір не стосується самого нерухомого майна, а виник з приводу виконання договорів на отримання житлово-комунальних послуг і позивач, яка виконала обов'язок по оплаті цих послуг, пред'явила вимогу до іншого співвласника в порядку регресу для відшкодування понесених нею витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 757/31278/17-ц.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки положення ст. 27 ЦПК України застосовуються до позовів, що виникають з приводу захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно у той час, як заявлений позивачем позов виник не з приводу нерухомого майна, і предметом його є стягнення грошових коштів, сплачених за житлово-комунальні послуги, що жодним чином не стосується захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
У зв'язку із цим, суд передає справу на розгляд Орджонікідзевському районному суду міста Запоріжжя.
Керуючись ст.27, 31 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна передати на розгляд Орджонікідзевському районному суду міста Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: А.М. Котляр