Справа № 643/2403/16-к
Провадження № 1-о/643/7/19
13.11.2019 року м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про постановлення ухвали про зарахування в строк покарання строку тримання під вартою, -
ОСОБА_2 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з заявою, в якій просить: постановити ухвалу та додати до вироку Московського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 року зарахувати строк тримання під вартою з 16.05.2005 року по 02.08.2007 року згідно ч. 5 ст. 72 КК України; відкрити кримінальне провадження за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви зазначено, що 21.08.2018 року вироком Московського районного суду м. Харкова він був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. Вироком Московського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 року ОСОБА_2 засуджений до 5 років 1 дня позбавлення волі, з урахуванням вироку Нововодолазького районного суду Харківської області від 07.10.2009 року. Згідно вироку Нововодолазького районного суду від 07.10.2009 року, на підставі ст. 72 КК України зараховано в рахунок відбування покарання його перебування під вартою з 16.05.2005 року по 02.08.2007 року. Згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 08.04.2019 року, уточнено вирок Московського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 року стосовно ОСОБА_2 , додано третій абзац резолютивної частини вироку, який викладено в редакції вироку Нововодолазького районного суду від 07.102009 року: «Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати в рахунок відбування покарання перебування під вартою з 16.05.2005 року по 02.08.2007 року». Таким чином, вирок Московського районного суду ухвалювалось без цих відомостей про зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання, оскільки вирок був ухвалений 21.08.2018 року, а зарахування попереднього ув'язнення ухвалене до вироку Московського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 року, а саме 08.04.2019 року. Таким чином, при ухваленні вироку від 21.08.2018 року попереднє ув'язнення не могло бути враховано, як відбуте згідно ч. 1 ст. 71 КК України. За ч. 2 ст. 185 КК України призначене покарання - 1 рік 6 місяців позбавлення волі. До 1 року 6 місяців додано невідбуту частину покарання, яка становить 2 роки 9 місяців 17 днів (за вироком Московського районного суду від 14.10.2011 року). Згідно вироку Московського районного суду від 21.08.2018 року приєднано невідбуту частину покарання, яка складає 3 роки 7 місяців. Це все свідчить про те, що при призначенні покарання за вироком Московського районного суду від 21.08.2018 року судом не могло бути, та й не біло враховано попереднє ув'язнення з 16.05.2005 року по 02.08.2007 року, як відбуте вже за вирком від 14.10.2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, вирок Московського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 року набрав законної сили, та засуджений відбуває покарання в ДУ «Холодногірська ВК № 18».
05.11.2019 року від засудженого ОСОБА_2 з ДУ «Холодногірська ВК № 18» надійшла заява, згідно якої ОСОБА_2 просить його етапувати до ДУ «Харківський слідчий ізолятор», з метою забезпечення його присутності у залі судового засідання, під час розгляду його заяви в Московському районному суді м. Харкова.
Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в заяві, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 КПК України, виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтею 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.
Частинами 3 та 4 ст. 42 КПК України зазначений перелік прав, які має обвинувачений, серед яких, у тому числі право висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження; виступати в судових дебатах, тощо.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення права засудженого ОСОБА_2 на безпосередню участь в судовому засіданні під час розгляду його справи в Московському районному суді м. Харкова, суд вважає за необхідне задовольнити заявлене засудженим клопотання та тимчасово перевести його з Державної установи «Холодногірська виправна колонія № 18» до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на час розгляду заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про постановлення ухвали про зарахування в строк покарання строку тримання під вартою (справа № 643/2403/16-к, провадження № 1-о/643/7/19).
На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 43, 369-372, 537 КПК України, -
Клопотання засудженого ОСОБА_2 - задовольнити.
Тимчасово перевести ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з Державної установи «Холодногірська виправна колонія № 18» (м. Харків, вул. Рубанівська, буд. 4) до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» (м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 99) на час розгляду заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про постановлення ухвали про зарахування в строк покарання строку тримання під вартою (справа № 643/2403/16-к, провадження № 1-о/643/7/19).
Про виконання ухвали повідомити Московський районний суд м. Харкова (с. Крівцов Д.А.).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1