Справа № 643/1437/16-ц
Провадження № 2-п/643/126/19
13.11.2019 року Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.
за участю секретаря судового засідання- Полковник Г.В.
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
08.06.2016року Московським районним судом м. Харкова було ухвалене заочне рішення, яким задоволено вказаний вище позов і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за попереднім договором від 25.06.2015року грошові кошти у розмірі 300 000,00грн.
Відповідач ОСОБА_1 подав в суд заяву, в якій просив переглянути та скасувати заочне рішення з тих підстав, що йому не було відомо про розгляд Московським районним судом м.Харкова цивільної справи про стягнення грошових коштів, судові повістки йому не були вручені, а також судом не були з'ясовані обставини, які мають важливе значення для справи.
Представник заявника - Данилова ОСОБА_4 в судовому засіданні просив задовольнити заяву та скасувати заочне рішення з підстав викладених у ній.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок.
Відповідно до ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву ОСОБА_1 з додатками, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлявся належним чином про час і місце розгляду вищевказаної цивільної справи та заявником не надано доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя - Т.М.Довготько