Справа № 628/4041/18
Провадження №2/628/271/19
12 листопада 2019 року м.Куп'янськ
Куп'янський міськрайонний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Литвинова А.В.
за участю секретаря судового засідання Борщової О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Куп'янськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
Позивач звернулася до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, мотивуючи тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають малолітню доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні. За рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01.09.2011 р. (справа №2-1213/11/2023) з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі ј частини з усіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. . Відповідач добровільно не бажає брати участь у додаткових витратах на дитину. За власні кошти вона лікує дитину, здійснює медичне обстеження, займається розвитком дитини. З серпня 2018 р. вона витратила 11252,00 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь 11000 грн, додаткових витрат на дитину та судові витрати по справі покласти на відповідача.
В судове засідання позивач не з'явилася направила до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність, де вказала, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення заочного розгляду справи у разі відсутності відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, виконуючи вимоги ст.280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що сторони мають малолітню доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане 15 грудня 2010 року Грушівською сільською радою Куп'янського району Харківської області.
Встановлено, що малолітня, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю, позивачем у справі.
За рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2011 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , стягуються аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини з усіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З позовної заяви вбачається, що донька, ОСОБА_3 перебувала на диспансерному обліку в Куп'янській дитячій поліклініці, з психічним розладом нервової системи від 22.10.2018 року.
На а.с. 13-22 - фіскальні чеки, рахунки позивача ОСОБА_1 на придбання лікарських засобів, канцтоварів, на навчання дитини ОСОБА_3 (підготовка до школи).
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору (ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16.12.2009 року № 6-20478св09).
Вказане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і при стягненні аліментів відповідно до ст.ст.181,182 СК України.
Батьки беруть участь у додаткових витратах на дитину рівною мірою, сторона, що звертається з вимогою про відшкодування вже зроблених додаткових витрат, має надати суду докази фактично понесених або майбутніх витрат, їхній розрахунок й обґрунтування.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадках стягнення додаткових витрат мова йде про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.
Матеріали даної справи містять належні докази про вартість лікування дитини, придбання лікарських засобів, канцтоварів, на навчання дитини (підготовка до школи) в сумі 11 252, 00 грн., що підтверджено фіскальними чеками таквитанціями.
Відтак, оскільки батьки мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, стягненню з відповідача додаткових витрат понесених позивачем у розмірі 11 000, 00 грн.
Оскільки, позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення додаткових витрат на дитину, на підставі норм статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Старовірівка, Шевченківського району Харківської області, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , в рахунок додаткових витрат на дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В.Литвинов