Справа № 264/6214/19
2-а/264/181/2019
"31" жовтня 2019 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області за головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткачук Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Вашедський Олександр Вадимович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У вересні 2019 року позивач звернувся із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 12 вересня 2019 року серії НК № 517068, винесеної інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Вашедським О.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 450,00 гривень.
Адміністративний позов обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки не допускав порушень правил дорожнього руху. 12 вересня 2019 року ОСОБА_2 , друг позивача, керуючи належним ОСОБА_1 автомобілем «Mersedes Benz Sprinter» державний номерний знак НОМЕР_1 , разом із позивачем приїхали до Центрального ринку в м. Маріуполі, зупинились біля спеціально оснащеної зупинки. ОСОБА_2 вийшов з транспортного засобу та пішов по справах, а ОСОБА_1 залишився в автомобілі. В цей момент до позивача підійшли працівники патрульної поліції, вимагаючи відчинити транспортний засіб. Маючи напередодні конфлікт з поліцейськими позивач не відчинив автомобіль, зателефонувавши своєму адвокатові, очікував її приїзду. Після того, як адвокат приїхала, позивач вийшов з автомобілю та надав свої документи. Однак, пояснення ОСОБА_1 працівниками поліції до уваги взяті не були, стосовно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за те, що він нібито здійснював рух по тротуару. Не згодний із постановою, оскільки обставини, викладені в ній не відповідають дійсності.
Позивач у судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Третя особа у судове засідання не з'явився, позовні вимоги не визнав, надіслав до суду письмовий відзив, в якому зазначив про законність своїх дій при розгляді справи та винесені постанови відносно ОСОБА_1 , який у порушення правил дорожнього руху керував транспортним засобом по тротуару, призначеному для руху пішоходів, у зв'язку із чим його автомобіль було зупинено. Його вимогу пред'явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на автомобіль та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, ОСОБА_1 не виконав. Також інспектор поліції представив до суду диск із відеозаписом обставин подій з місця пригоди та просив проводити розгляд справи за його відсутністю.
Оскільки сторони у судове засідання не прибули, для розгляду справи немає перешкод та її розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.1 (а) ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судом встановлено, що 12 вересня 2019 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 517068 інспектором роти № 1 БУПП в Донецькій області Вашедським О .В. було притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, а саме за те, що він 12.09.2019 року о 08 год. 42 хв. керував транспортним засобом «Mersedes Benz Sprinter» державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, за що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачеві слід було довести, перш за все, факт керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб.
При цьому, доведеність вини позивача у вчинених адміністративного правопорушення підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КпАП України. Зокрема, такими являються будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом були вивчені та переглянути надані інспектором поліції відеозаписи з відеокамери, закріпленої на форменому одязі, з яких вбачається, як до автомобілю, який в цей час був припаркований, підійшли працівники поліції та пред'явили особі, які знаходилась у цьому транспортному засобі, вимогу надати посвідчення водія. Цією особою виявився ОСОБА_1 , який лише після приїзду свого представника вийшов з транспортного засобу та пред'явив документи.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На переконання суду, у зв'язку із тим, що на відеозаписі не зафіксований факт керування позивачем транспортним засобом, і як наслідок - порушення ним Правил дорожнього руху України, цей доказ не може доводити винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відтак, оскільки позивач категорично заперечив факт керуванням ним автомобілем та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КпАП України, а надані відповідачем докази об'єктивно та достеменно не свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у цьому адміністративному правопорушенні, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2,9,242-246 КАС, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Вашедський Олександр Вадимович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 517068 від 12 вересня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: Ю. О. Матвєєва