Справа № 263/12349/19
Провадження № 2/263/2433/2019
(заочне)
11 листопада 2019 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Соловйова О.Л.,
за участю секретаря Лопатнюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Маріуполя в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Державної Азовської морської екологічної інспекції до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 16 серпня 2019 року надійшла позовна заява Державної Азовської морської екологічної інспекції до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 12 грудня 2018 року о 05 годині 00 хвилин в Лівобережному районі м.Маріуполя на узбережжі річки Кальміус, в районі КПП комбінату Азовсталь, за допомогою забороненого знаряддя лову (сітки «павук») проводив незаконний вилов риби, при цьому виловив рибу «піленгас» у кількості 31 особина, порушивши своїми діями вимоги ст.27 Закону України «Про тваринний світ» та п.3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року №19. Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26.03.2019 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 завдав збитки рибному господарству України в сумі 21080 грн. На підставі вищевикладеного, просив стягнути з відповідача спричинену шкоду на користь держави, зарахувавши у відповідні державні фонди, а також судовий збір на користь позивача.
Представник позивача Левченко В ОСОБА_2 ., який діє на підставі довіреності від 11.11.2019, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 11.11.2019 ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідач, будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, в той же час представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Представлені суду докази відповідають замісту статей 77 - 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.
У суду відсутні мотиви, які є підставою для відхилення цих доказів.
Встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 березня 2019 року, яка набрала законної сили 05.04.2019, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Встановленими та доведеними обставинами, викладеними у мотивувальній частині вищевказаної постанови є те, що 12 грудня 2018 року о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , в Лівобережньому районі м.Маріуполя Маріуполя на узбережжі річки Кальміус, в районі КПП комбінату Азовсталь, проводив незаконний вилов риби за допомогою забороненого знаряддя лову (сітки «павук») та виловив рибу піленгас у кількості 31 особин.
Вищезазначені обставини за положеннями ст. 82 ЦПК України щодо цивільно-правових наслідків дій особи, стосовно якої ухвалено постанову в адміністративній справі, беруться до уваги в межах вирішення позову по даній справі і зібраних по ній доказів в сукупності.
Згідно такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209, вартість 1 шт. піленгасу становить 680 гривень. Отже вартість 31 піленгаса становить 21080,00 гривень.
В результаті незаконного лову ОСОБА_1 завдав збиток рибному господарству України в сумі 21080,00 грн.
Факт незаконного лову риби ОСОБА_1 підтверджується постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 березня 2019 року по справі №265/1421/19 (провадження №3/265/819/19), а також розрахунком матеріального розміру шкоди, завданої внаслідок незаконного рибного промислу.
Однак, судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 питання щодо відшкодування ним шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, не вирішено.
Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до вимог ч.3 ст.40 КУпАП, питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Відомості щодо добровільного відшкодування указаної шкоди відповідачем у матеріалах справи відсутні.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно з ч.4, 5 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.
Відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень і компетенції місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відноситься забезпечення реалізації екологічної політики України, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснюється у відповідності з вимогами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно яких шкода і збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу підлягають зарахуванню на рахунки фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих рад, якою є Маріупольська міська рада.
Згідно зі ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Ці кошти направляються на охорону та відтворення об'єктів тваринного світу згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996 року.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене, враховуючи, що обов'язок доведення відсутності вини покладено саме на відповідача, однак, такий ним нереалізований, суд дійшов висновку про доведеність підстав позову та наявність підстав для стягнення шкоди до спеціального фонду місцевих бюджетів у порядку, передбаченому п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1921 грн., який пов'язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому з урахуванням висновку суду про задоволення позову, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 66 Конституції України, ст. 1166 ЦК України, ст.40 КУпАП, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 «Про тваринний світ», суд,
Позов Державної Азовської морської екологічної інспекції до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (р/р №33116331005051, МФО 899998, ЄДРПОУ 37989721, код платежу 24062100, банк отримувач Маріуп.УК/м.Маріуполь, одержувач місцевий бюджет м.Маріуполя) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів у сумі 21080 грн. (двадцять одну тисячу вісімдесят грвинень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Державної Азовської морської екологічної інспекції (р/р 35216013081132, МФО 820172, ЄДРПОУ 37989735, банк отримувача ДКСУ м.Київ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Л.Соловйов