Справа № 129/356/19
Провадження № 2/127/1947/19
11 листопада 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.
за участю секретаря Власюк І.А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми переплаченого грошового забезпечення,-
В провадженні суду в порядку визначення підсудності надійшла цивільна справа за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_3 , відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму переплаченого грошового забезпечення у розмірі 17279,35 грн, у зв'язку з самовільним залишенням ОСОБА_3 військової частини.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов з підстав викладених у ньому та просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Додатково вказала, що даний спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки стягнення коштів за переплачене грошове забезпечення за час проходження служби та під час звільнення, стало причиною позбавлення права власності позивача, зокрема, володіти, користуватись й розпоряджатись об'єктом власності (грошовими коштами).
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі з підстав викладених у відзиві, зокрема вказав, що військова служба за призовом під час мобілізації відноситься до публічної служби, тому питання про стягнення коштів виплачених в період проходження публічної служби повинно розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Встановлено судом та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації та в період несення служби отримував щомісячне грошове забезпечення.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною 4 ст. 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
За змістом пункту 2 частини першої зазначеної статті спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу».
Військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці, внаслідок чого на них розповсюджуються пільг, передбачені Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей», Кодексу законів про працю та інших нормативно-правових актів.
Вищезазначене свідчить про те, що ОСОБА_3 перебував на публічній службі в розумінні пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, а тому спірні правовідносини між сторонами щодо стягнення грошового забезпечення за своєю суттю є публічно-правовим спором відповідно до статті 19 КАС України.
Аналогічні висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 року у справі № 705/1664/17.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Отже провадження у справі належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 255, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-
Закрити провадження у цивільній справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми переплаченого грошового забезпечення.
Роз'яснити, що сторони у справі не позбавлені права на звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: