Справа № 127/16105/19
Провадження № 2/127/2221/19
11.11.2019 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту,
Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту.
Позов мотивований тим, що 15.02.2008 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Боржник, Іпотекодавець) та АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Укрсоцбанк») (далі - Позивач, Іпотекодержатель) уклали кредитний договір №057/38-199 за умовами якого, Відповідач отримав кошти в сумі 60 000,00 дол. США. Також 15.02.2008 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір відповідно до якого на забезпечення виконання основного зобов'язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме:
квартиру АДРЕСА_1 .
Через систематичне невиконання Боржником умов кредитного договору Банк був змушений розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до виконавчого листа від 20.05.2009 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Однак позивачу стало відомо, що реалізувати майно на даний час неможливо оскільки 02.07.2015 року Вишенським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області винесено постанову про арешт майна Відповідача та оголошення заборони на його відчуження №44563610 від 02.07.2015 року, якою накладено арешт на все нерухоме майно Відповідача.
На сьогоднішній день, внаслідок винесення вищезазначеної постанови про арешт, порушено права Позивача як Іпотекодержателя відповідного майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення Боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації з моменту державної реєстрації іпотеки.
Згідно з ухвалою суду від 11.07.2019 р. в справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач двічі повідомлявся про відкриття провадження з направленням копії позовної заяви з додатками, відзиву на позов з наданням усіх доказів, якими обгрунтовуються заперечення, суду не подав.
Належним чином повідомлена про відкриття провадження в справі третя особа Вишенський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції пояснення щодо позову АТ «Укрсоцбанк» суду не подала.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані нормами ЦК України про забезпечення зобов'язання з повернення кредиту та пріоритетність задоволення вимог іпотекодержателя. 15.02.2008 року ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Укрсоцбанк») уклали кредитний договір №057/38-199, за умовами якого Відповідач отримав кошти в сумі 60 000,00 дол. США. Також 15.02.2008 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання основного зобов'язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Через систематичне невиконання Боржником умов кредитного договору Банк розпочав процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до виконавчого листа від 20.05.2009 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Однак позивачу стало відомо, що реалізувати майно на даний час неможливо оскільки 02.07.2015 року Вишенським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області винесено постанову про арешт майна Відповідача та оголошення заборони на його відчуження №44563610 від 02.07.2015 року, якою накладено арешт на все нерухоме майно Відповідача.
На переконання суду, внаслідок винесення вищезазначеної постанови про арешт, порушено права Позивача як Іпотекодержателя майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення Боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації з моменту державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до п. 4 Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків:
-у випадку невиконання основного зобов'язання:
-у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Договору іпотеки;
-у інших випадках, передбачених законодавством України.
У разі порушення Іпотекодавцем Основного договору та/або умов Іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання за Кредитним договором та/або зобов'язань, передбачених Іпотечним договором у тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов Іпотечного договору.
За правилами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 вищезазначеного закону про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Положеннями ч. І ст. 59 цього ж закону передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, яке не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установ, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Аналогічний висновок міститься в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 610, 625, 1046, 1047 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Звільнити з-під арешту нерухоме майно, а саме : квартиру АДРЕСА_1 , що накладений Вишенським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №44563610 від 02.07.2015 р., реєстраційний номер обтяження 10254126.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду складено 11.11.2019 р.
Суддя