Справа № 127/18327/19
Провадження № 2/127/2534/19
08 листопада 2019 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Іщук Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
03 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Свій позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 Остання заповіла все своє майно своєму онуку ОСОБА_2 , сину позивача. ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини не подав і спадщину не прийняв. Позивач вказує, що їй було відомо про заповіт на користь її сина та коли стало відомо, що він заяви не подав, вона звернулася із заявою до нотаріальної контори, однак строк на прийняття спадщини був пропущений. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом, а тому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті померлої ОСОБА_3 .
Уточнивши в підготовчому засіданні позовні вимоги позивач просила встановити додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті померлої ОСОБА_3 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року (без винесення окремого процесуального документа) витребувано з Другої нотаріальної контори копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 та залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вінницьку міську раду.
Ухвалою від 24 жовтня 2019 року (без винесення окремого процесуального документа) замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача - Вінницьку міську раду, виключивши останню зі складу третіх осіб.
Відповідач своїм правом на відзив не скористався.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 своїм вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення заяви, при прийнятті рішення покладався на думку суду.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами Книги шостої ЦК України.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30 листопада 2018 року.
За життя остання склала заповіт, посвідчений 24 березня 2004 року державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори Малою Н.С., зареєстровано в реєстрі за №2-1217, яким все своє майно заповіла ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 є сином позивача ОСОБА_1 та внуком ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження останнього серії НОМЕР_2 від 24 жовтня 1979 року, про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 від 09 травня 1958 року, про шлюб ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 від 21 грудня 1977 року.
За інформацією Другої вінницької державної нотаріальної контори від 26.09.2019 №2466/01-16 спадкова справа до майна ОСОБА_3 не заводилась, ОСОБА_2 20 вересня 2019 року звернувся із заявою про неприйняття спадщини за заповітом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Отже, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 , якому померла заповіла своє майно, спадщину не прийняв.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є донькою померлої, та є спадкоємицею першої черги за законом та має право на обов'язкову частку в спадщині незалежно від заповіту відповідно до положень ст.1241 ЦК України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та не проживала з померлою на момент смерті.
Друга вінницька державна нотаріальна контора своїм листом від 20 червня 2019 року №1880/01-16 на звернення ОСОБА_8 повідомила, що остання пропустила строк на прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , яка проживала на день смерті в АДРЕСА_2 , а саме не подала своєчасно до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та на день смерті не проживала зі спадкодавицею, а також роз'яснила їй право на звернення до суду.
03 липня 2019 року позивач звернулася до суду.
Як зазначалося, відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Тобто, за загальними правилами, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Матеріали справи не містять доказів, що нотаріус вчиняв дії для повідомлення про відкриття спадщини чи здійснював виклик спадкоємця як за заповітом, так і за законом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особами своїх прав.
Шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті матері сплив 30 травня 2018 року, в червні 2018 року позивач звернулася до нотаріальної контори, а 03 липня 2018 року вона пред'явила позов до суду, тобто пропущений нею строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд мас враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.
Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Тому оцінюючи пропуск строку позивачем, суд враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17 жовтня 2018 року по справі №681/203/17.
Крім того, суд враховує, що відповідач Вінницька міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позивач з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 , такий строк є незначним, а тому позов підлягає задоволенню та суд вважає достатнім визначити строк для прийняття спадщини тривалістю один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 5, 11, 12, 13, 76-82, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_1 рада, 21100, м. Вінниця, вул. АДРЕСА_3 ,59, код ЄДРПОУ 25512617.
Повний текст рішення складений 11.11.2019
Суддя: