Справа № 222/857/19
Провадження № 2/222/285/2019
08 листопада 2019 року Володарський районний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря Темір В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представники учасників справи:
представник позивача за довіреністю - Мазуренко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою вказуючи, що їй на праві приватної власності на підставі договору дарування від 20.09.2008 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 . У вказаному житловому будинку зареєстрована її донька ОСОБА_2 , яка фактично в ньому не проживає, участі в утриманні домоволодіння не приймає. З 2010 року відповідачка має посвідку на проживання в Германії і по цей час проживає в м. Магдебург. Наявність реєстрації відповідачки в її житловому будинку створює їй перешкоди у отриманні права на субсидію для оплати комунальних платежів за обслуговування житлового будинку, чим порушується її право власності на майно у здійсненні права користування житловим будинком. В зв'язку з чим просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 та примусово зняти її з реєстраційного обліку.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 12.06.2019 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України було залишено без руху для зазначення в позовній заяві обґрунтування позову щодо вимог про зняття відповідачки з реєстрації, зазначення відомостей щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, зазначення попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, або зазначення відсутності намірів нести судові витрати під час розгляду справи, зазначення підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також для надання документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. за вимогу про зняття відповідачки з реєстрації.
08.07.2019 року на виконання вимог вищевказаної ухвали представником позивачки було подано заяву про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 09.07.2019 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Крім цього, відповідачці визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.
Також відповідачці разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник за довіреністю - Мазуренко С.О ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Проте, представник позивачки надала суду письмову заяву, в якій позов підтримала у повному обсязі, наполягала на його задоволенні та просила справу розглянути без її участі.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання, але на адресу повернувся конверт з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення». Таким чином її місцезнаходження та місце роботи суду не відомо, тому вона повідомлена про дату, час і місце розгляду справи на підставі вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Між тим слід зазначити, що зазначений спосіб повідомлення сторони відповідача про дату, час і місце судового розгляду справи, повністю узгоджується з позицією викладеною в постанові Донецького апеляційного суду від 21.02.2019 року у справі № 222/1640/18, провадження № 22-ц/804/746/19.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відсутність нез'явившихся учасників справи.
Розглянувши письмову заяву представника позивачки, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 16.04.2019 року ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та її матір'ю зазначена ОСОБА_4 .
Згідно договору дарування домоволодіння від 20.09.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Володарської державної нотаріальної контори Будика Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 3571, ОСОБА_4 є власницею домоволодіння АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Володарське бюро технічної інвентаризації» № 21272080 від 15.12.2008 року.
Відповідно до довідки про зміну прізвища/імені виданої комуною ОСОБА_5 -Парей муніципального району Парей Панчук ОСОБА_6 . 02.05.2014 року змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Згідно довідки виконкому Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області № 136 від 25.04.2019 року у будинку АДРЕСА_1 станом на 25.04.2019 року зареєстровані: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до Акту від 02.05.2019 року, складеного депутатом Боївської сільської ради з участю сусідів, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає більше 10 років.
Статтею 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, про що говориться у ст. 321 ЦК України.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном
Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачка на законних підставах є власницею нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 і має право на власний розсуд безперешкодно володіти, розпоряджатися та користуватися належним їй нерухомим майном, а відповідачка, який є членом сім'ї позивачки, зареєстрована в зазначеному житловому будинку, але в ньому фактично не мешкає понад один рік без поважних причин та у добровільному порядку знятись з реєстрації не бажає, що порушує право позивачки на користування належним їй майном, атому її право порушене і підлягає судовому захисту, а позов в цій частині задоволенню.
Що стосується вимоги позивачки про зняття відповідачки з реєстрації, то вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, а тому у позивачки немає ніяких перешкод у знятті з реєстрації місця проживання відповідачки, тим паче нею не надано суду доказів, що це її право порушено та підлягає судовому захисту, в зв'язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачкою при зверненні до суду було сплачено суму судового збору за вимогу про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням в сумі 768,40 грн. та за вимогу про зняття з реєстрації в сумі 768,40 грн., і її позовні вимоги задоволені частково, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути на користь позивачки понесені нею при зверненні до суду судові витрати за вимогу про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, що була задоволена, в сумі 768,40 грн., а судові витрати в сумі 768,40 грн. за вимогу про зняття з реєстрації, в якій позиваці відмовлено, стягненню на користь останньої не підлягають.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 90, 91, 141, 128, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354, 355, пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації- задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ), такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 .
В решті частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Повне рішення складене 13.11.2019 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Є.О. Подліпенець