Справа № 146/940/19
"12" листопада 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,
з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач за первісним позовом: ОСОБА_1
відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2
вимоги позивача за первісним позовом: про визнання права власності на спадкове майно
позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2
відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1
вимоги позивача за зустрічним позовом: про визнання права власності на спадкове майно
27 червня 2019 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з цим позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1/2 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1 під номером АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 28 березня 2013 року що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Томашпіль Томашпільського району Вінницької області.
Позов обґрунтовано наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача за первісним позовом, ОСОБА_3 , яка проживала в смт. Томашпіль, Томашпільського району, Вінницької області. Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії про що зроблено відповідний 1-АМ № 302744, виданим відділом РАЦС Томашпільського РУЮ Віницької області 25 жовтня 2014 року.
Після її смерті залишилося спадкове майно, що складається з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1 , належної покійній згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 28 березня 2013 року.
Позивач за первісним позовом вказує що крім нього спадкоємцем є відповідач ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_2 .
Позивач за первісним позовом звернувся в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини і видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
01 серпня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 було подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно, в якій просить визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1 під номером АДРЕСА_1 , належної згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 28 березня 2013 року, ОСОБА_3
Зустрічна позовна заява мотивована наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , баба позивача за зустрічним позовом. Позивач за зустрічним позовом вказує, що є спадкоємцем після смерті баби, оскільки його батько ОСОБА_4 - син покійної, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до смерті спадкодавиці.
Після смерті ОСОБА_3 , залишилося спадкове майно, що складається з земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1 , під номером АДРЕСА_1
При оформленні майна через нотаріальну контору позивачу за зустрічним позовом було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що окрім нього спадкоємцем є відповідач ОСОБА_2
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 18 липня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, справу призначено до розгляду на 12 листопада 2019 року з повідомленням сторін.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 12 листопада 2019 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно прийнято до спільного розгляду в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Доводи учасників процесу.
В підготовче засідання сторони не з'явилися.
Відповідач ОСОБА_2 надіслав на адресу суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно та заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги за первісним позовом визнає та не заперечує порти їх задоволення, заявлені за зустрічним позовом вимоги підтримує, та просить їх задовільнити.
Представник позивача, адвокат Семко В.М. надіслав на адресу суду заяву в якій зазначає, що зустрічний позов визнає та не заперечує проти його задоволення, просить об'єднати його з первісним в одне провадження, позовні вимоги за первісним позовом підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, просить справу розглядати без його участі
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, розглянувши заяви сторін, оцінивши їх належність та достовірність, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).
Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Томашпіль Томашпільського району Вінницької області померла ОСОБА_3 (а.с.7).
До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини.
Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті спадкодавця ОСОБА_3 .
В цей час діяв ЦК України (2003 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження останнього (а.с. 8).
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження останнього, де його батьком вказано ОСОБА_4 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відповідно статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, відповідно до якого ОСОБА_3 записана матір'ю ОСОБА_4 .
Як вбачається із копій свідоцтв про смерть спадкодавця ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_4 , останній помер раніше своєї матері.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом- у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.1 ст 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги спадкування на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки виданої 03 червня 2019 року Томашпільською селищною радою, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями згідно закону залишилися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.44)
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Могилів-Подільське МБТІ» серії ССР № 662813 від 26.10.2009, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 .
Згідно п.2 ч.1 ст. 2 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Згідно п. 4.6. Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, витяг з реєстру прав формується на основі записів у реєстрі прав.
Як вбачається зі ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема прийняття спадщини.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №0523955100:01:001:0589, площею 0.15 га, знаходиться у власності ОСОБА_3 .
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.
Згідно рішення Томашпільського районного суду від 30.11.2017 року № 146/1418/16-ц, визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 (житловий будинок «А», веранда «а», ганок «а1», сарай «Б», літня кухня «В», веранда «в», підвал «в1», гараж «Г», вбиральня «Д», огорожа 1-3, замощення «І»), що залишився після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Томашпіль Томашпільського району Вінницької області.
Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори від 04.06.2019 на заяву ОСОБА_1 , останньому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця (а.с.43).
Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори від 13.08.2019 на запит суду, спадкову справу після померлої ОСОБА_3 заведено за № 44/2015.
З отриманою копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як спадкоємці за законом.
Спадкова справа досліджувалася в судовому засіданні.
Висновки суду за результатом розгляду справи.
Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судових розгляд.
Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясовування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За наведених обставин, враховуючи, що позивачем за первісним позовом доведено, що він є спадкоємцем за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , відповідачем за первісним позовом визнано позовні вимоги ОСОБА_1 та, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також, що позивачем за зустрічним позовом доведено, що він є спадкоємцем за законом після смерті своєї баби ОСОБА_3 , відповідачем за зустрічним позовом визнано позовні вимоги ОСОБА_2 , та визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб суд вважає, що за ОСОБА_1 може бути визнано в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його матері ОСОБА_3 , а саме на 1/2 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1 під номером АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 28 березня 2013 року та за ОСОБА_2 може бути визнано в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його баби ОСОБА_3 , а саме на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1 під номером АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 28 березня 2013 року.
Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за первісним позовом, ОСОБА_1 , при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень (а.с.1), позивачем за зустрічним позовом, ОСОБА_2 , до суду сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень, а тому враховуючи вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України, позивачу за первісним позовом необхідно повернути з державного бюджету 384,20 гривень та позивачу за зустрічним позовом необхідно повернути з державного бюджету 384,20 гривень
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 220, 328, 396, 640, 657, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст.. 1225, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141, 163, 200, 263, 265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на 1/2 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1 під номером АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 28 березня 2013 року, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Томашпіль Томашпільського району Вінницької області.
Повернути ОСОБА_1 50% суми сплаченого за квитанцією № 3 від 14.06.2019 року судового збору, а саме в сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок)
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, розташованої в АДРЕСА_1 під номером АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 28 березня 2013 року, що залишиося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Томашпіль Томашпільського району Вінницької області.
Повернути ОСОБА_2 50% суми сплаченого за квитанцією № 0.0.1424778683.1 від 01.08.2019 року судового збору, а саме в сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 19.05.2001 року Дзержинським РУВД м.Ярославль, РНОКПП: НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_3 ;
відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт: № НОМЕР_4 , виданий Старовижівським РВ УМВС України у Волинській області, 02.06.2003 року, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ;
позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт: № НОМЕР_4 , виданий Старовижівським РВ УМВС України у Волинській області, 02.06.2003 року, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ;
відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 19.05.2001 року Дзержинським РУВД м.Ярославль, РНОКПП: НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_3 ;
Суддя: О. В. Пилипчук