Справа № 219/11575/19
Провадження № 3/219/4478/2019
про адміністративне правопорушення
12 листопада 2019 року Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Шевченко Л.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від начальника відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 - військового коменданта ІНФОРМАЦІЯ_2
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце служби та посада: старший навідний військової частини НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
07.10.2019 офіцером ВСП ІНФОРМАЦІЯ_4 - військової комендатури м. Бахмут лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол про військове адміністративне правопорушення ДНК/Б № 0354 про те, що 07 жовтня 2019 року близько 14.20 год. військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 старший солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на території станції Бахмут по вул. Космонавтів, 4 в м. Бахмут Донецької області (в районі проведення операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей), в умовах особливого періоду виконував обов'язки військової служби в стані наркотичного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, просив розглянути справу без його участі, про що в матеріалах справи міститься заява. Також вказав, що вину у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення визнає в повному обсязі, підтвердив обставини, вказані у протоколі.
Крім особистого визнання, вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується матеріалами справи: протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНК/б № 0354 від 07.10.2019, довідкою КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» № 340, згідно якої ОСОБА_1 07.10.2019 о 15.10 год. перебував у стані наркотичного сп'яніння (тест на канабіс позитивний), актом про застосування спеціальної собаки від 07.10.2019, та іншими документами.
Також, суд звертає увагу на те, що у ст. 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав. Отже, особливого періоду не припинено. Таку правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» Верховний Суд уже однозначно сформулював у своїх постановах від 14 лютого 2018 року (провадження № 61-4157св18 та 61-3951св18), 20 лютого 2018 року (провадження 61-4255св18), 25 квітня 2018 року (провадження № 61-1664св17), 21 лютого 2019 року (провадження 51-7411км18). По вказане також вказується у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 127/1684/16-к. (провадження № 51-1371 км 18).
З огляду на викладене, на момент вчинення правопорушення діє особливий період, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, дані про особу, ступінь його вини, майновий стан, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, визначеному цією статтею, а саме двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 384 грн. 20 коп.
Керуючись ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 33, 40-1, 172-20 ч. 3, 283, 284, 287 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 655 /три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять/ грн. 00 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 384 /триста вісімдесят чотири/ грн. 20 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. В.Шевченко