Рішення від 30.10.2019 по справі 145/1287/19

Справа № 145/1287/19

Провадження №2/145/611/2019

РІШЕННЯ

іменем України

30.10.2019 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Тихій О.Н.

за участі позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

встановив :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що з відповідачем вони перебувають в зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_4 , які на даний час проживають з нею і перебувають на її повному утриманні.

Спільне життя з відповідачем в них не склалося і повністю розладилось. Шлюбні відносини між ними припинилися, спільне господарство не ведеться, примирення між нею та відповідачем неможливе. У них зовсім протилежні погляди на сімейне життя та виховання дітей. Фактично сім'я припинила своє існування.

Чоловік працює у в/ч А22-87 в м.Гнівань водієм-машиністом екскаватора, одержує заробітну плату більш як 10000 грн, у зв'язку з чим має змогу, однак необхідну допомогу на утримання дітей не надає, участі у додаткових витрат на утримання синів не бере, вихованням дітей щ цікавиться, коштів на всебічний розвиток дітей також виділяти не бажає. Відповідач постійно ухиляється від додаткових витрат на утримання синів, належної матеріальної допомоги не надає.

Крім того, відповідач не має іншої родини та інших неповнолітніх дітей чи малолітніх дітей, не має на утриманні інших осіб, зокрема батьків чи осіб, які потребують обов'язкового утримання з його боку.

Вона змушена сама утримувати та виховувати дітей, одночасно працювати задля матеріального забезпечення себе та їхніх дітей, при цьому отримує нерегулярну заробітну плату, якої недостатньо для належного, необхідного та достатнього забезпечення і утримання як дітей, так і її особистого проживання.

Просить шлюб між нею ОСОБА_2 розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн., а також на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн., з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення ними повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі за один місяць просить звернути до негайного виконання

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить розірвати шлюб, а також стягувати на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей по 3000 грн. на кожну дитину.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, не заперечує проти розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі по 1000 грн на кожного.

Суд, вислухавши сторони, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на даний час становить 1699 грн. на місяць, з 1 грудня - 1779 грн, для дітей віком від 6 років на даний час становить 2118 грн. на місяць, з 1 грудня -2218 грн, (ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що 28.08.2005 року сторони зареєстрували шлюб (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_4 (а.с.7, 8).

Шлюб фактично розпався. Сторони шлюбних відносин не підтримують, втратили взаємні почуття, в даний час між ними склались неприязні відносини, примирення неможливе, що було підтверджено під час судового розгляду.

Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають наміру зберегти шлюб.

Наведені на обґрунтування позову обставини, що спонукали позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, а тому суд вважає, що подальше спільне проживання сторін і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Діти проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні, що стверджується довідкою КП "Гніваньводопостач" №2446 від 31.07.2019 (а.с.10), актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 02.08.2019 р. (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_2 працездатний, працює у військовій частині НОМЕР_1 , отримує заробітну плату і має можливість допомагати позивачці в утриманні їхніх дітей.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , 2006 р.н., у сумі 1200 грн на місяць, а сина ОСОБА_5 , 2014 р.н., - у сумі - 1000 грн на місяць, оскільки такий розмір є близьким до половини прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не погіршить майнового стану відповідача .

Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 184 СК України, Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 р., Законом України “Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р.,

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Шлюб, зареєстрований 28.08.2005 року виконавчим комітетом Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , актовий запис №61, розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, а також на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень, починаючи з 07.08.2019 р., до досягнення дітьми повноліття.

Рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до чинного законодавства.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 04 листопада 2019 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Суддя Ратушняк І. О.

Попередній документ
85597123
Наступний документ
85597125
Інформація про рішення:
№ рішення: 85597124
№ справи: 145/1287/19
Дата рішення: 30.10.2019
Дата публікації: 14.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу