Справа №127/27829/19
Провадження №1-кп/127/839/19
13 листопада 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2019 р. за № 12019020040000898 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вовчок Немирівського району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , студентки, незаміжньої, громадянки України, раніше не судимої, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
ОСОБА_5 12.07.2019 року приблизно о 19 год. 10 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «EVA № 2109» по вулиці Коцюбинського, 30 в м. Вінниці, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «РУШ», помітила на прилавках магазину жіночу туалетну воду (тестер) ТМ «Sergio Tacchini» серії «Fantasy Forever» об'ємом 100 мл, після чого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на таємне викрадення вказаного чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає, з корисливим мотивом, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, взяла із прилавка жіночу туалетну воду (тестер) TM «Sergio Tacchini» серії «Fantasy Forever» об'ємом 100 мл вартістю 534 грн. 58 коп. згідно висновку експерта № 5297/19-21 від 05.08.2019 року, та заховавши викрадене в свою сумку, покинула приміщення магазину, не розплатившись за товар, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим завдала Товариству з обмеженою відповідальністю «РУШ» майнову шкоду в розмірі 534 грн. 58 коп.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе у вчиненні злочину визнала та показала, що дійсно вчинила даний злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. Пояснила, що у вчиненому щиро кається та завіряє суд, що подібне більше не повториться, просить її суворо не карати.
Юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ", яке є потерпілим у даному кримінальному провадженні, згоду на залучення представника до кримінального провадження не надало, в судове засідання представника не направило, заяви про відкладення судового засідання не надіслало.
Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілого, вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілого.
Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
А тому, крім допиту обвинуваченої, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченої та характеризуючих її даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Допитавши обвинувачену, яка визнала себе винною та добровільно повідомила суду обставини вчинення злочину, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченої, суд дійшов таких висновків.
Показання обвинуваченої є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин злочину, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
А тому суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексуУкраїни є злочином середньої тяжкості, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, раніше не судима.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує молодий вік обвинуваченої, відношення обвинуваченої до своїх дій, а саме те, що у вчиненому вона щиро кається, завіряє суд, що подібне більше не повториться.
Суд також враховує, що на обліку у лікарів нарколога та психіатра обвинувачена не перебуває.
Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 66 Кримінального кодексуУкраїни, при призначенні покарання суд визнає такою, що його пом'якшує, обставину, не зазначену в частині першій цієї статті, а саме, вчинення злочину вперше.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання судом не встановлено.
Також суд враховує відсутність будь-яких майнових вимог потерпілої юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" до обвинуваченої.
Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Суд зазначає, що згідно з частинами 1 та 2 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного.
При цьому, статтею 53 Кримінального кодексу України не встановлено жодних обмежень, щодо призначення покарання у виді штрафу особам, які не працюють.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 і попередження вчинення нових злочинів буде менш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин, а саме, покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Суд не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання.
При визначенні розміру штрафу суд враховує тяжкість вчиненого злочину, а також майновий стан обвинуваченої, яка є студенткою.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта № 5297/19-21 від 05.08.2019 року в розмірі 314 грн. 00 коп.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.
Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 314 (триста чотирнадцять) грн. 00 коп.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - диск із відеозаписами камер спостереження від 12.07.2019 року в приміщенні магазину «EVA № 2109» по вулиці Коцюбинського, 30 в м. Вінниці, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «РУШ», - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, потерпілому та прокурору.
Суддя