Справа 127/30633/19
Провадження 1-кс/127/16858/19
12 листопада 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12019020030001472 внесеного до ЄРДР 11.11.2019, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Жахнівка, Тиврівського району Вінницької області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, -
12.11.2019 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого слідчого відділення Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019020030001472, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15- ст. 3 ст. 185 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , маючи ряд не знятих і не погашених судимостей, в тому числі за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст. 185 КК України, за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 31.01.2019, працюючи з весни 2019 року різноробочим на території домогосподарства ОСОБА_7 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , помітив у гаражному приміщенні, що розташоване на території вказаного домогосподарства, бойлер марки «Drazice», білого кольору, після чого в ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.
Так, ОСОБА_4 10.11.2019 близько 22:20 год., приїхавши до вищевказаного домогосподарства ОСОБА_7 на автомобілі таксі марки «Fiat Scudo» д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, власником якого являється ОСОБА_8 , не повідомляючи водієві таксі про намір вчинення крадіжки, попросив останнього зачекати на дорозі з метою перевезення власного майна до свого помешкання, а саме - в село Жахнівка Тиврівського району Вінницької області.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , користуючись нагодою та будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та ніхто його не зможе викрити, підбурюваний жагою до легкої наживи, діючи таємно, умисно, повторно, шляхом відчинення металевого засову воріт проник на територію домогосподарства ОСОБА_7 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, ОСОБА_4 підійшов до гаражного приміщення та шляхом підняття металопластикової конструкції проник всередину вказаного гаража, звідки виніс бойлер марки «Drazice», серійний номер НОМЕР_2 білого кольору, який належить ОСОБА_7 та вартість якого складає 14281 грн.
Після цього, ОСОБА_4 розуміючи, що самостійно не в спромозі донести бойлер до автомобіля таксі, вийшов на вулицю, де зустрів двох раніше не знайомих йому осіб, яких попросив про допомогу. Помістивши з їх допомогою вказаний бойлер до автомобіля таксі та від'їхавши приблизно на відстань 10 метрів від вищевказаного домогосподарства, ОСОБА_4 був затриманий власником викраденого майна ОСОБА_7 , який наздогнав автомобіль таксі на власному транспортному засобі.
Таким чином, ОСОБА_4 , хоча вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, проте, не зміг розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, внаслідок чого попереджено заподіяння потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 14281 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, тобто, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка),поєднаного із проникненням у інше приміщення.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення ґрунтовно підозрюється:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жахнівка Тиврівського району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, -
11.11.2019 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.
Причетність ОСОБА_4 , до вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
1. Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 .
2. Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 .
3. Протоколами огляду місця події від 10.11.2019 та 11.11.2019.
4. Іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше засуджена: 08.01.2014 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1275 грн. (судимість погашена ); 28.05.2019 Вінницьким міським судом Вінницької області за вчинення злочину, передбаченого ч. 1
ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн.; 31.01.2019 Тиврівським районним судом, Вінницької області за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з 2-річним іспитовим строком на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів і за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та те, що він перебуваючи на волі може продовжити свою злочину діяльність.
Крім того, ОСОБА_4 офіційно не працює, немає постійного джерела доходів, що вказує на те, що останній може продовжувати вчиняти злочини корисливого характеру. ОСОБА_4 немає стійких соціальних зв'язків, та за таких обставин може переховуватись від органів досудового розслідування (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України), тому обрання відносно нього будь-якої іншої міри запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки, а без його участі, закінчити досудове розслідування у встановлені строки не представляється можливим.
Крім того, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів відповідно до вимог ст. 178 КПК України, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Так, особисте зобов'язання на думку органу досудового розслідування не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним психологічного впливу на осіб у кримінальному провадженні, тощо.
У відповідності до ч. 5 ст. 182 розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у тяжкому злочині, а тому застосування застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб належним чином забезпечить покладені на нього обов'язки у разі внесення такої застави.
На підставі наведеного, з урахуванням ризиків, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, слідчому судді пояснила, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, повторно вчинив нове кримінальне правопорушення, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, суду пояснили, що ризики не доведені, тому просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, не працює, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину.
Проте, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, наявність судимостей за вчинення аналогічних злочинів проти власності, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділення Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 23 години 05 хвилин 08 січня 2020 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 08 січня 2020 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 60 210 (шістдесят тисяч двісті десять) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
утриматись від спілкування із особами, які являються потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя