Справа № 131/2044/16-а
2019 р.
31.10.2019
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олексієнка О.Ю.,
за участю секретаря судових засідань Телевань С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою в якій вказав, що 12 листопада 2015 року через пункт пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб особистого користування «Audi» кузов № НОМЕР_1 державний реєстраційний номер Р .Литва НОМЕР_3 з метою транзиту. В зв'язку з тим, що транспортний засіб вийшов з ладу та на даний час знаходиться на станції технічного обслуговування, в строк встановлений ст. 95 Митного кодексу України позивач не мав змоги вивезти його за межі митної території України.
23 вересня 2016 року Вінницькою митницею ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 0400/401000001/16 відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.
Позивач не погоджується із вказаною постановою, вважає її незаконною з підстав порушення митницею процедури розгляду справи про порушення митних правил, які полягали в неналежному повідомленні його про розгляд справи та відповідно у розгляді справи за його відсутності, а також з підстав порушення митницею строків накладення адміністративного стягнення.
Крім того в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що жодного запрошення із митниці, він не отримував. Таким чином, про час, місце та дату розгляду справи про порушення митних правил № 0400/401000001/16 він не був належним чином повідомлений Відповідачем.
Позивач вважає, що Вінницька митниця ДФС не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, 23 вересня 2016 року винесла постанову в справі про порушення митних правил № 0400/401000001/16.
Також позивач зазначив про пропуски Вінницькою митницею строку накладення адміністративного стягнення передбаченого ст. 95 Митного кодексу України, вказуючи, вказаною нормою встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, а саме: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Позивач вважає, що вказане порушення не є триваючим, є закінченим на одинадцятий день з моменту вчинення та не може розглядатися, як триваюче.
Так, ним було ввезено в митному режимі «транзит» транспортний засіб марки «Audi», кузов № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер Р .Литва НОМЕР_3 - 12 листопада 2015 року, а оскаржувана позивачем постанова Вінницької митниці ДФС № 0400/401000001/16 була прийнята тільки 23 вересня 2016 року, тобто поза межами строку встановленого статтею 467 Митного кодексу України.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте подав до суду клопотання в якому просить здійснювати розгляд справи в його відсутність.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмове заперечення на позов ОСОБА_1 , в якому просить залишити постанову Вінницької митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0400/401000001/16 від 23.09.2016 року без змін а адміністративний позов ОСОБА_1 без задоволення, оскільки вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Суд розглянувши позовну заяву, дослідивши представлені докази приходить до слідуючого висновку.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, на підставі постанови відповідача від 23 вересня 2016 року № 0400/401000001/16 позивача притягнено до адміністративно відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою.
Частиною 3 статті 470 МК України передбачено відповідальність осіб за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих документів
Ст. 95 Митного кодексу України, встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, а саме: для автомобільного транспорту - 10 діб.
При цьому як на підставу скасування постанови відповідача про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення Митних правил позивач посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак вказана обставина повністю спростовується наданими відповідачем доказами, а саме копією повідомлення від 25.07.2016 року та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
В своїй позовні заяві по факту адміністративного правопорушення ОСОБА_1 стверджує, що протягом вказаного періоду не міг вивезти його за межі митної території України в зв'язку з тим, що транспортний засіб вийшов з ладу та на даний час знаходиться на станції технічного обслуговування.
Відповідно до ст.192 Митного кодексу України перелічені заходи, що вживаються у разі аварії чи дії обставин непереборної сили.
Підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили регламентується «Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657.
Згідно з п. 3 розділу VIII вказаного Порядку, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили, документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися, зокрема, уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Відповідно до п. 7 розділу V «Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів», затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 № 615, документами, що підтверджують надання послуг, є: акт передавання-приймання транспортного засобу; наряд замовлення, документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок фактура.
Однак, жодних підтверджуючих документів в підтвердження викладених обставин позивачем суду не надано.
Факт наявності в діях складу адміністартивного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України встановлено постановою Верховного суду від 21 серпня 2018 року.
При цьому в своїй Постанові Верховний суд з метою вирішення спірного питання правомірності накладення адміністартивного стягнення з огляду на застосування строків його накладення звернув увагу судів на необхідність з'ясування моменту виявлення митним органом порушення митних правил ОСОБА_1
Так, за змістом ч 1 ст 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі. Передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Так, з наданих відповідачем відомостей встановлено, що факт виявлення порушення позивачем Митних правил мав місце 09.06.2016 року, що підтверджується листом Львівської митниці ДФС, при цьому оскаржувану постанову відповідачем винесено 23 вересня 2016 року, таким чином адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах строку встановленого Законом, що спростовує його твердження про притягнення його до адміністративної відповідальності поза межами строку накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до переконання, що в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст 95, 192, 467, 470, 522 МК України, ст. 2, 5-11, 19, 77, 99, 171, 229, 286, 297 КАС України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовної заяви до Вінницької митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Іллінецький районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: