Справа №: 148/1947/19
12 листопада 2019 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянув матеріали, які надійшли з Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст.173-2 ч.1 КУпАП,
20.09.2019 біля 20:00 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинила сварку та намагалася побити свою малолітню доньку ОСОБА_2 , 2015 року народження, чим вчинила насильство в сім'ї психологічного і фізичного характеру.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Кравець В.А. вину не визнали, та пояснили суду, що ввечері 20.09.2019 ОСОБА_1 вийшовщи з будинку на подвір'я побачили, що не має дочки ОСОБА_3 і вона почала її шукати. Тут на подвір'я зайшов ОСОБА_4 , з яким тривалий час ОСОБА_1 знаходилась в напружених стосунках разом з дочкою ОСОБА_1 . ОСОБА_5 нею та ОСОБА_4 виникла сварка та ОСОБА_4 почав погрожувати, що зараз він зробить так, що в неї відберуть дітей та зателефонував до поліції з повідомленням, що ОСОБА_1 у його присутності побила 4-річну дочку ОСОБА_6 .
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, а також усі докази, наявні у матеріалах справи, прихожу до висновку, що провадження по даній справі необхідно закрити, виходячи з наступного.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2), старший інспектор ЮП Тульчинського ВП НВП у Вінницькій області констатує факт вчинення насильства в сім'ї вчиненого ОСОБА_1 по відношенню до своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 , 2015 року народження. Однак, як встановлено їз матеріалів справи у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, оскільки згідно довідки КНП "Тульчинська ЦРЛ" від 27.09.2019 вбачається, що 20.09.2019 в віділенні невідкладної (екстренної) медичної допомоги черговим лікарем - педіатром ОСОБА_8 в присутності адвоката, працівника поліції, працівника органів опіки та піклування були оглянуті діти ОСОБА_1 Всі діти соматично здорові. Слідів насильства над 4 літньою дочкою немає (а.с. 34).
Згідно диспозиції ст.173-2 КУпАП до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті особи, які вчинили насильство в сім'ї, тобто умисно вчинили будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 Розділу І ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 Розділу І ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з вимогами ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обовязковому порядку має бути зясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч цих вимог до протоколу не додано будь-яких доказів, які б безперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 насильство в сім'ї психологічного і фізичного характеру відносно її малолітньої дочки .
Будь-яких доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення працівником поліції не надано і посилання на них в самому протоколі не наведено, а тому констатація факту вчинення нею адміністративного правопорушення в протоколі є припущенням, яке на доказах не грунтується.
Статтею 62 Конституції України та ст.. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Згідно ст. 129 п. 2 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року N 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Провівши аналіз зібраних по справі доказів, суд прийшов до висновку, що при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, в повній мірі не дотримано вимог ст. ст. 256, 264, 265 КУпАП. Зокрема, достовірно не встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 яке нею повністю заперечено, як при складанні протоколу, так і в судовому засіданні.
Згідно ст.. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.. 10 КУпАП, встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Разом з тим, для наявності складу адміністративного правопорушення працівник поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення в першу чергу повинен встановити його складові частини, однією з яких є умисел, якого в діях ОСОБА_1 не було, що є обов'язковим та необхідним наслідком вчинення насильства в сім'ї психологічного і фізичного характеру.
Вищезазначене вказує на пряме порушення вимог ст.. 10 КУпАП, що повністю виключає наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення
З урахуванням пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката, матеріалів справи та встановлених в судовому засіданні обставин визнаю за необхідне провадження у справі закрити, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 9, 173-2, 247 п.1, 245, 256, 280, 284, 284 КпАП України, суд -
Адміністративну справу про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя: