Тростянецький районний суд
Вінницької області
справа № 147/471/19
номер провадження № 2/147/428/19
11 листопада 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.,
при секретарі Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу № 147/471/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 30 вересня 1990 року. За час спільного проживання у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалось, між ними часто виникали сварки та непорозуміння, шість років проживають окремо. Примирення з ОСОБА_2 вважає неможливим, оскільки він створив іншу сім'ю, однак розірвати шлюб в позасудовому порядку відмовляється. Спільного господарства не ведуть, спору про майно не мають. З огляду на викладене, позивач просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем та стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 10.05.2019 р. дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.08.2019 р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити позов. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечила.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що остання скористалася своїми процесуальними правами.
У судове засідання призначене на 25.06.2019р. відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 20). У судові засідання призначені на 05.08.2019р., 23.09.2019р. та 11.11.2019р. відповідач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, однак конверти повернулись на адресу суду без вручення з дописом « за незапитом» (а.с. 28-29, 30-31, 38-39, 40-41, 47-48, 49-50).
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що 30.09.1990р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб Торканівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 30.09.1990р. зроблено запис за №10. Прізвище дружини після укладення шлюбу - « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03.04.1995р. Торканівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 17.07.1997р. Виконкомом Торканівської сільської Ради народних депутатів Тростянецького району Вінницької області (а.с. 7).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Позивач в заяві вказала, що шлюбні відносини фактично припинені, примирення неможливе, проживають окремо.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Також, у позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800 грн.
За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем до суду подано договір про надання професійної правничої допомоги від 23.04.2019р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №587, розрахунок суми гонорару за надану професійну правничу допомогу від 23.04.2019р., акт приймання-передачі від 23.04.2019р. та квитанцію від 23.04.2019р., згідно якої встановлено, що адвокат Дудін Л.В. отримав від ОСОБА_1 гонорар у розмірі 800 грн. за складання позовної заяви.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800грн.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції № N1DDJ3236M від 23.04.2019р. позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 768,40 грн. (а.с. 1).
З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 200, 206, 211, 259, 264-268, 272 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30.09.1990р. Торканівською сільською Радою Тростянецького району Вінницької області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 30.09.1990р. зроблено запис за №10, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 ( сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка села Торканівка Тростянецького району Вінницької області, РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
.Суддя