Справа № 953/21688/19
н/п 6/953/313/19
"01" листопада 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Сенаторова В.М.,
при секретарі - Явнюк К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житлового приміщення боржника ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , -
01.11.2019 приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся до Київського районного суду м. Харкова із поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , посилаючись на те, щоу нього на виконанні перебуває виконавче провадження №60152034 на загальну суму стягнення з урахуванням розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, всього 660000 грн. з примусового виконання виконавчого напису №1117, виданого 28.08.2019 Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Наталією Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Луганськ, що проживає в АДРЕСА_1 , місце роботи - не відоме, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , невиплачені в строк на підставі договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А. 27 червня 2019 року, за реєстровим №843, грошові кошти у сумі 600000,00 (шістсот тисяч грн. 00 коп.) гривень, строк повернення яких настав 04 липня 2019 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження № 60152034 від 25.09.2019 була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом. Приватним виконавцем у порядку виконавчого провадження були здійснені запити. Відповідно до відповіді УПФУ, боржник на обліку не перебуває. Відповідно до відповіді УПФУ, про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами - інформація відсутня. Відповідно до відповіді ДФС на ім'я боржника відкриті розрахункові рахунки в банківській установі відсутні. Згідно відповіді МВС на ім'я боржника транспортні засоби не зареєстровані. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на ім'я боржника зареєстровано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 .
26.09.2019 приватним виконавцем, за присутності стягувача та боржника, складено акт щодо не надання боржником допуску виконавцю, для проведення виконавчих дій, до квартири за адресою: АДРЕСА_3 , який засвідчено особистими підписами стягувача та боржника, що є перешкодою для примусового виконання виконавчого провадження.
Виконавець вказує, що існують обставини, що ускладнюють виконання виконавчого документу або роблять його неможливим. Враховуючи викладене та значущість суми боргу, оскільки рішення до теперішнього часу не виконано, боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, просив задовольнити його подання про примусове проникнення до житла.
В судове засідання приватний виконавець не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду подання, причини неявки суду не повідомив, у поданні просив його розгляд проводити за відсутності виконавця.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. перебуває виконавче провадження №60152034 на загальну суму стягнення з урахуванням розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, всього 660000 грн. з примусового виконання виконавчого напису №1117, виданого 28.08.2019 Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Наталією Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Луганськ, що проживає в АДРЕСА_1 , місце роботи - не відоме, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , невиплачені в строк на підставі договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А. 27 червня 2019 року, за реєстровим №843, грошові кошти у сумі 600000,00 (шістсот тисяч грн. 00 коп.) гривень, строк повернення яких настав 04 липня 2019 року.
25.09.2019, керуючись статтями 3, 4, 19, 24, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60152034, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
З матеріалів виконавчого провадження, наданих суду приватним виконавцем, вбачається, що 26.09.2019 боржник отримала вказану постанову про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується її особистим підписом. / а.с.5/
Звертаючись до суду з вказаним поданням, приватний виконавець, як на підставу для надання дозволу на примусове проникнення до приміщення боржника, вказує, що борг за виконавчим написом боржником ОСОБА_1 не погашено, а проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника не виявляється можливим, оскільки боржником не було надано доступу до житла за адресою: АДРЕСА_3 , про що 26.09.2019 було складено відповідний акт у присутності стягувача та боржника.
За приписами статті 18 України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік дій, які виконавець має право та зобов'язаний вчиняти.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.
В свою чергу, відповідно до конституційних положень права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Так, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 ст. 64 Конституції України). Кожному гарантується недоторканість житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч.ч.1, 2 ст. 30 Конституції України). Гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, можна дійти висновку, що приватний виконавець при виконанні виконавчих документів, виданих іншими органами (посадовими особами) щодо стягнення боргу або звернення стягнення, зобов'язаний керуватися нормами Закону України «Про виконавче провадження», зокрема звертати стягнення на майно боржника, в тому числі проводити опис й арешт майна боржника; у разі неможливості потрапити у жиле приміщення боржника ставити перед судом питання про постановлення вмотивованого судового рішення про примусове проникнення до житла боржника.
При цьому, надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника можливе лише за наявності відповідних обґрунтованих підстав та беззаперечних доказів на їх підтвердження.
Так, дійсно, як вбачається з матеріалів подання, виконавчий напис станом на час розгляду подання боржником не виконано, хоча остання обізнана про існування виконавчого провадження, про що свідчить її особистий підпис про отримання постанови про відкриття провадження.
Відповідно до відповіді УПФУ, боржник на обліку не перебуває. Відповідно до відповіді УПФУ, про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами - інформація відсутня. Відповідно до відповіді ДФС на ім'я боржника відкриті розрахункові рахунки в банківській установі відсутні. Згідно відповіді МВС на ім'я боржника транспортні засоби не зареєстровані. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на ім'я боржника зареєстровано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 .
Аналіз положень закону «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.
Отже, як вбачається з аналізу ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 439 ЦПК України, умовами примусового проникнення до житла боржника для арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.
Законом України «Про виконавче провадження» передбачена можливість виконавця входити до житла боржника, що належить боржнику на праві власності або на праві володіння чи користування.
При цьому визначальним при розгляді подання про примусове проникнення до житла є: факт невиконання рішення суду чи іншого виконавчого документа та неможливість виконавця потрапити до житлового приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, належність цього майна боржнику на праві власності, а також обізнаність боржника про проведення виконавчих дій, у тому числі про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання рішення.
Проте, на думку суду, державним виконавцем не вжито достатніх заходів для безперешкодного входження до приміщення боржника, для належного виклику боржника, які не потребують примусового проникнення до приміщення; немає доказів про отримання ним викликів до державного виконавця; не надано доказів, що дії боржника перешкоджають повному та своєчасному вчиненню виконавчих дій.
Разом з тим, долучений до матеріалів подання акт від 26.09.2019 суд до уваги, як належний та допустимий доказ факту недопущення виконавця для проведення виконавчих дій до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , не бере, оскільки згаданим вище актом встановлено, що належного боржнику майна, на яке може бути звернене стягнення, придатне для реалізації, за адресою: АДРЕСА_4 , не встановлено.
Тобто, підстави, на які посилається приватний виконавець у поданні, не відповідають дійсності.
Таким чином, відсутні докази про ухилення боржника від виконання судового рішення чи перешкоджання державному виконавцю у вчинені виконавчих дій.
Отже, суд дійшов висновку, що дане подання є необґрунтованим, наявність достатніх правових підстав для примусового проникнення до приміщення є недоведеними, та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією прав щодо недоторканості іншого володіння особи, вважає необхідним відмовити в його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 439 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житлового приміщення боржника ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя -