Номер справи 623/3146/19
Номер провадження 2/623/823/2019
Іменем України
13.11.2019 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Бєссонової Т.Д., секретаря Ноль С.В. розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА -ГАРАНТ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-
07.08.2019 року представник Акціонерного товариства « Страхова компанія «Мега-Гарант» Безсонова М. В. звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
02.09.2019 року ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження по вищезазначеній справі.
13.09.2019 року відповідачем заявлено відвід судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцову О. М.
15.10.2019 року суддею Герцовим О. М. винесено ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 16.10.2019 року вказану цивільну справу передано судді Бєссоновій Т. Д.
18.10.2019 року суддя Бєссонова Т.Д. прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче судове засідання на 13 листопада 2019 року.
Суддею Бєссоновою Т.Д. 13.11.2019 року у справі подана заява про самовідвід, відповідно до ст.37 ЦПК України, так як постановою Ізюмського міськрайонного суду від 14 березня 2018 року під головуванням судді Бєссонової Т.Д. при розгляді адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння ДТП , яке сталося за участю також відповідача ОСОБА_1 , справу було направленно на доопрацювання в зв'язку з тим, що схеми місця ДТП, яка сталася 08.03.2018 року о 08 год.00 хв. вбачається, що в графах схеми ДТП «Із схемою ознайомлені», де відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 за № 1395 (додаток 7), мають стояти прізвища, ім'я та по батькові, дата народження, адреса проживання та особисті підписи учасників пригоди та поліцейського, зазначені прізвища, ім'я, по-батькові та підписи невідомих людей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які у даній справі про адміністративні правопорушення не є учасниками ДТП та не зазначені, як свідки дорожньо-транспортної пригоди.
Схему місця ДТП підписано на обороті тільки одним учасником ДТП - ОСОБА_1 , відомостей щодо іншого учасника ДТП, а саме ОСОБА_2 , схема місця ДТП не містить (крім зворотного боку, де зазначені отримані транспортними засобами пошкодження).
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 099838 від 08 березня 2018 було складено поліцейським СРПП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лобушком Валентином Юрійовичем, а схему місця ДТП складено та підписано поліцейським СРПП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лисенком А.Є.
Крім того, схема місця ДТП заповнена різними почерками та чорнилами різного кольору, що наштовхує на думку про те, що дана схема була заповнена різними співробітниками поліції та в різний час.
Отже, з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, а саме схеми місця ДТП вбачається, що вони не оформлені належним чином та містять очевидні розбіжності при їх складанні (заповненні).
А отже, суддя Бєссонова Т.Д. вже висловила свою думку стосовно доказів, які необхідно буде дослідити при розгляді цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА -ГАРАНТ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1, ч. 9, ч. 12 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до п.1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Неупередженість є необхідною умовою виконання суддею своїх обов'язків.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).
Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).
Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.
Сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та неупередженості судді в розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
З врахування обґрунтованості заяви судді Бєссонової Т.Д. про самовідвід, з підстав, передбачених ст.37 ЦПК України, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд,уникнення сумніву щодо неупередженості судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, приходжу до висновку, що заява про самовідвід підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 37,39,40 ЦПК України, суд-
Заяву про самовідвід судді Бєссонової Т.Д. у розгляді цивільної справи за позовом Акціонерного товариства « Страхова компанія « МЕГА -ГАРАНТ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова