Справа №621/3288/19
Пр. 2-з/621/7/19
про вжиття заходів забезпечення позову
12 листопада 2019 року м.Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Бородавка К.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить забезпечити позов про визнання права приватної власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, спорудами та земельної ділянки, розташованого у АДРЕСА_1 , з яким він має намір звернутися до ОСОБА_2 , шляхом накладенням арешту на вказане майно та заборонити ОСОБА_2 вчиняти щодо цього майна усякі дії по його відчуженню та укладанню правочинів (договорів купівлі продажу, дарування та інші).
В обґрунтування заяви зазначено, що вказаний житловий будинок придбаний та переобладнаний за участю заявника - коштів та праці в період з 2009 року по 2018 рік. Після розірвання шлюбу між заявником та ОСОБА_2 - власником будинку, остання неодноразово погрожувала заявнику позбавити його та його батька даху над головою, хоча вони постійно проживають та зареєстровані в спірному будинку. Рішенням суду від 16.10.2019 ОСОБА_2 відмовлено в позові про розірвання договору найму житлового приміщення та виселення заявника та його батька зі спірного будинку. На теперішній час ОСОБА_2 намагається продати вказаний будинок, про що неодноразово повідомляла заявнику, а 02.11.2019 він виявив у себе вдома ріелторів, а ОСОБА_2 сказала, що вже знайшовся покупець будинку.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суддя зазначає таке.
Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
За приписами п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Положеннями абз.1 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З даних заявником документів вбачається, що:
- заявник та ОСОБА_2 з 18.03.2011 по 15.01.2019 перебували в зареєстрованому шлюбі;
- заявник зареєстрований в домоволодінні АДРЕСА_1 ;
- власником вказаного домоволодіння та земельної ділянки АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ), що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 19.02.2019 №598, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 188414242, витягом з Державного реєстру правочинів №7930404 та встановлено рішенням Зміївського районного суду від 16.10.2019 по справі №621/960/19.
- рішенням Зміївського районного суду від 16.10.2019 по справі №621/960/19 відмовлено в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про розірвання договору найму житлового приміщення та виселення.
Подані заявником документи дають підстави для висновку про наявність спору між заявником та ОСОБА_2 , яка є власником домоволодіння та земельної ділянки АДРЕСА_1 , а невжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на такий житловий будинок та заборони вчиняти його відчуження може ускладнити/унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника/позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на необхідність забезпечення основного завдання правосуддя ефективного поновлення в правах. Так, в п. 9 рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним (справа «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992; справа «Беллет проти Франції»).
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 по справі №6-605цс16, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З огляду на викладене суддя доходить висновку, що заява підлягає задоволенню.
При цьому суддя зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Керуючись статтями 149-153, 260 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, спорудами та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_5 та заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії щодо продажу/дарування, іншого правочину щодо вказаного нерухомого майна.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Роз'яснити, що відповідно до ч.4 ст.152 ПК України заявник повинен подати до суду позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може буте оскаржена шляхом подання апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справ, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К.П. Бородавка