Справа №639/6247/19
Провадження №2/639/1904/19
(заочне)
13 листопада 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Лойко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №639/6247/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
09 вересня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, відповідно до якої просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сторони перебували у шлюбі, від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На теперішній час малолітня дитина проживає разом із позивачем та знаходиться на її повному утриманні. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає.
Разом з тим, проживання дітей з одним з батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дітьми та обов'язку виховувати дітей, піклуватися про них та матеріально їх забезпечувати.
Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач по справі в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і позивач по справі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 24 липня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого управління юстиції міста Харкова 24 липня 2004 року. (а.с. 3)
ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 09 липня 2010 року. (а.с. 4)
Позивач у своїй позовній заяві зазначила, що на теперішній час малолітня дитина проживає разом із нею та знаходиться на її повному утриманні, відповідач в свою чергу добровільно не надає допомоги в утриманні дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Отже, судом було встановлено, що малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час проживає разом із матір'ю та знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що обидва батьки зобов'язані утримувати дитину, суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а також враховуючи те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а її позов було задоволено, то суд приходить до висновку, що з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст. 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, 184 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх спільної малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 вересня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення у межах суми рахунку за місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 13.11.2019 року.
Суддя В. В. Труханович