Справа № 639/7915/19
Провадження №2/639/2229/19
12 листопада 2019 Жовтневий районний суд м.Харкова у складі головуючого судді Єрмоленко В.Б. розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення,
11 листопада 2019 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Разом з позовною заявою представником позивача було надано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Так, відповідно до вказаного клопотання, представник КП «Харківводоканал» просить відстрочити оплату судового збору за подання позову у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, посилаючись на те, що КП «Харківводоканал» є єдиним підприємством, яке здійснює водопостачання та водовідведення у місті Харкові, іншої альтернативи водопостачання та водовідведення в місті немає. На даний час підприємство перебуває у дуже скрутному фінансовому становищі, яке склалося, не з вини останнього, а внаслідок певних об'єктивних обставин та прогалин в законодавстві; одна з головних таких обставин є невідповідність тарифів на послуги водопостачання та водовідведення дійсним витратам.
У зв'язку з цим різниця в тарифах, яка повинна бути компенсована Державою КП «Харківводоканал» становить 404,6 млн гривень, проте Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» взагалі не було передбачено погашення вказаної заборгованості, що значно погіршує і без того скрутне фінансове становище КП «Харківводоканал». Станом на 25 червня 2018 року сума некомпенсованої узгодженої заборгованості бюджету з різниці в тарифах складає 356,3 млн гривень. Станом на 31 грудня 2018 року підприємство має заборгованості з оплати праці в розмірі 18,99 млн гривень та заборгованість перед бюджетом в розмірі 269,41 млн гривень, що свідчить про неможливість КП «Харківводоканал» здійснити навіть першочергові платежі. За цих умов прийняття заходів примусового стягнення заборгованості фізичних осіб через суди в умовах відсутності обігових коштів та різкого зростання розміру судового збору вкрай ускладнено.
Крім того, особливість ситуації КП «Харківводоканал» полягає в тому, що із врахуванням кількості боржників - фізичних осіб, строк заборгованості яких перевищує 3 роки, підприємство повинно щорічно подавати до суду 7-8 тисяч позовних заяв і заяв про видачу судового наказу про стягнення заборгованості. В зв'язку з необхідністю частого подання заяв до суду як в наказному, так і в позовному провадженні, сума судового збору сягає до 7,5 млн гривень, але таких оборотних коштів підприємство не має. При цьому, КП «Харківводоканал» має заборгованість, як перед бюджетом, так і перед енергетичними підприємствами, що приводить до припинення електропостачання, що в свою чергу призводить до припинення водопостачання до житлових приміщень мешканців міста Харкова.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказаною статтею визначений перелік осіб, за клопотанням яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, однак у вказаному переліку зазначені лише фізичні особи, а отже, положення цієї статті не поширюються на юридичних осіб.
Положення ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначають вичерпний перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подана особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Однак, в порушення зазначених вимог закону представником позивача до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на час звернення до суду його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, та не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Представником позивача був наданий суду Баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 30 червня 2019 року, однак він не свідчить про розмір доходів позивача на час звернення до суду з позовною заявою.
Окрім того, рішення Харківського окружного адміністративного суду та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду, які представник позивача додає до клопотання про відстрочення від сплати судового збору, були винесені у 2018 році, тоді як позивач звертається до суду 11 листопада 2019 року.
Підстав для звільнення від сплати судового збору суд також не знаходить.
Враховуючи обставини справи, в даному випадку суд не знаходить законних підстав для відстрочення сплати судового збору.
В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги централізованого водопостачання і водовідведення у розмірі 5554,22 грн.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 921, 00 грн. і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 672 350, 00 грн..
При цьому, в порушення вказаних вимог, доказів про сплату судового збору у визначеному законом розмірі представником позивача до позовної заяви додано не було.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1921, 00 грн., на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: Отримувач коштів: УК у Новобаварському р-ні м. Харкова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999612; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA868999980000031215206020008; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за заявою «П. ОСОБА_2 Б.», Жовтневий районний суд м. Харкова, та надати суду докази його сплати.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, судя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд
У задоволені клопотання представника позивача про відстрочення оплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання суду відповідних документів і відомостей у письмовому вигляді.
Роз'яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядкулише в частині визначення розміру судового зборушляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. Б. Єрмоленко