Справа № 366/1412/14-к
Провадження № 1-кс/366/220/14
смт. Іванків 16 травня 2014 р.
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю сторони кримінального провадження - слідчого СВ Іванківського РВ ( з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 , при секретарі ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Іванківського РВ, погоджене з прокурором Іванківської міжрайпрокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110180000335 від 11.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 267-1 КК України
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: транспортного засобу “ЗАЗ 110557", д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 р.в., який знадиться у власності ТОВ “Монтаж-енергобуд” (Київська область, м. Славутич”).
Клопотання обґрунтовується тим, що 11.05.2014 року приблизно о 18 год., працівниками прикордонної служби “Іванків” ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі с.Потока Іванківського району Київської області, було виявлено вказаний автомобіль, під керуванням ОСОБА_5 (жителя с.Сукачі Іванківського району Київської області), який на даному автомобілі вивіз без передбаченого законом дозволу і без проведення дозиметричного контролю через прорив у огорожі з колючого дроту, встановленого по периметру зони відчуження та зони безмовного (обов'язкового) відселення ЧАЕС , дві металеві конструкції з чорного металу загальною вагою 430 кг.
Під час огляду місця події було оглянуто та вилучено вказаний автомобіль, який згідно ч.7 ст. 236 КПК України вважається тимчасово вилученим майном, і, відповідно до ст. 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вважаючи, що автомобіль має значення для кримінального провадження (як знаряддя вчинення такого правопорушення), і незастосування даного кримінального правопорушення як арешт автомобіля може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий просив накласти арешт на зазначений автомобіль, який належить ТОВ “Монтаж-енергобуд” (м. Славутич).
У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання з тих же підстав.
Слідчий суддя, вислухавши слідчого, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, перевіривши відповідність даного клопотання вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 167 ч.2 п.1 КПК України “тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди”;
Ст. 168 ч.2 КПК України передбачено, що “тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду”.
В даному випадку, як вбачається з доданих до клопотання документів, автомобіль було вилучено під час огляду місця події.
Ст. 169 ч.1 КПК визначено випадки припинення тимчасового вилучення майна, а саме:
“Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу”.
Ст. 170 ч.2 КПК України передбачено підстави для арешту майна, зокрема:
“ Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, які надані суду, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного клопотання необхідно відмовити.
Так, із протоколу огляду місця події від 11.05.2014 року вбачається, що власником автомобіля є ТОВ “Монтаж-Енергобуд”, м. Славутич. Ні під час проведення огляду автомобіля, ні під час відібрання пояснення у ОСОБА_5 не було встановлено правову підставу, на якій останній використовує автомобіль. Тому, накладення арешту на автомобіль, який належить юридичній особі, та не встановлення правових підстав використання цього автомобіля ОСОБА_5 , буде суттєво обмежувати право власності вказаної юридичної особи. Тим більше, що слідчим суддею накладено арешт на металобрухт, вилучений з автомобіля до встановлення правомірності здійснених з ним дій. Враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також в зв'язку з тим, що слідчий не надав суду обґрунтованих доказів того, яким чином не накладення арешту на автомобіль на якому перевозився металобрухт ( на який накладено арешт), може перешкодити кримінальному провадженню, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучений автомобіль “ЗАЗ-11-557”, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 р.в., який знаходиться у власності ТОВ “Монтаж-Енергобуд”, (м.Славутич, Київської області) у зв'язку з його необґрунтованістю.
Тимчасово вилучений автомобіль “ЗАЗ-11-557”, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 р.в., повернути власнику ТОВ “Монтаж-Енергобуд” (м.Славутич, Київської області) .
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня отримання її копії особами, які не були присутніми у судовому засіданні, іншими - з моменту проголошення.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Суддя: ОСОБА_1