12.11.2019 Справа № 363/4065/19
12 листопада 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Баличевої М.Б.,
при секретарі Рибка І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей,-
У вересні 2019 року заявники звернулися до суду із заявою про розірвання шлюбу, в якій вказують, що перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.07.2017 року, мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, тому просять суд розірвати шлюб.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала та просила її задовольнити. Після розірвання шлюбу просила відновити їй дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, заяву також підтримав та просив її задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини заяви про розірвання шлюбу, суд вважає, що заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 07 липня 2017 року, про що свідчать свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 та серія НОМЕР_2 , які видані Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 181.
Від шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у свідоцтві про народження дитини сторони записані її батьками.
24 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання, виховання та матеріальне забезпечення дитини (аліментів і додаткових витрат).
Подружні відносини між сторонами припинені, спільного господарства вони не ведуть. Сім'я припинила своє існування остаточно, подальше її збереження неможливе. Дитина залишається проживати разом з матір'ю, а батько постійно братиме участь у вихованні сина.
З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.
Порядок припинення шлюбу врегульовано главою 11 СК України.
Відповідно до пункту 2 статті 104 СК України розірвання шлюбу є однією із законодавчо визначених підстав його припинення. Право на розірвання шлюбу ґрунтується нормами статей 105-114 СК України.
Відповідно до ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст.109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало неможливим, за наявності таких обставин збереження цього шлюбу надалі є недоцільним, що є підставою для задоволення даної заяви.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідним при розірвання шлюбу, відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_1 - « ОСОБА_4 ».
Керуючись ст.ст. 4, 5, 200, 352, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 105, 110, 112, 113,115 СК України суд,-
Спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 липня 2017 року, Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 181.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України № НОМЕР_4 .
Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_6 .
Головуючий М.Б. Баличева