Рішення від 01.10.2019 по справі 363/1689/19

01.10.2019 Справа № 363/1689/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАИНИ

01 жовтня 2019 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Баличевої М.Б., при секретарі Рибка І.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» 22.04.2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 07.03.2012 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір, згідно умов якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 11 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. На час його смерті разом з ним постійно проживала відповідач ОСОБА_1 . Таким чином, позивач вважає, що вона є спадкоємцем ОСОБА_2 , оскільки прийняла спадщину, до складу якої входять, в тому числі кредитні зобов'язання померлого позичальника. Позивачем відповідачу було направлено листа з вимогою погашення боргу. Заборгованість погашена не була, тому позивач змушений звернутися до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 07.03.2012 року в сумі 11 515, 69 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.06.2019 року за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав письмову відповідь на відзив відповідача, в якій просив позовні вимоги задовольнити, розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Войнаренко О.С. в судове засідання не з'явилася, надала письмовий відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи без її участі, в якій у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.03.2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладений договір б/н на отримання кредиту у розмірі 11 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплою відсотків за користування кредитом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

Згідно наданого позивачем розрахунку за кредитним договором б/н від 07.03.2012 року станом на дату смерті ОСОБА_2 утворилась заборгованість у розмірі 11 015, 69 грн.

Натомість, в позовних вимогах, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 07.03.2012 року в сумі 11 515, 69 грн., сума якої не відповідає наданому АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 608 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що встановлено ст.1216 ЦК України.

Згідно ч.3 ст.1231, ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед АТ КБ «ПриватБанк» на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця мають спадкоємці у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналогічна позиція викладена в п.32 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Позивач в обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 постійно проживала разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, таким чином, на думку позивача вона прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника.

Однак, сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вона є спадкоємцем та прийняла після померлого спадщину.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до листа Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області вбачається, що 09.12.2014 року після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 була заведена спадкова справа, спадкоємців в зазначеному листі державним нотаріусом вказано не було.

З повідомлення Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області адресованого Тюхіній Т.Г. вбачається, що останню повідомлено про те, що по спадковій справі, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 заявлена претензія кредитора ПАТ КБ «ПриватБанк» від 22.03.2015 року по якій гр. ОСОБА_2 є боржником і має зобов'язання перед банком на суму в розмірі 11 015, 69 грн.

Однак, з вищевказаного повідомлення районної державної нотаріальної контори Київської області також неможливо встановити коло спадкоємців після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до пунктів 3, 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із частиною сьомою статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк», як позивач, зобов'язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого, яка прийняла після нього спадщину, однак, АТ КБ «ПриватБанк» з клопотанням про витребування доказів до суду не звернувся, зокрема, щодо фактичного прийняття відповідачем спадщини у порядку, передбаченому частиною третьою статті 1268 ЦК України, щодо витребування інформації про правовий статус житла, у якому відповідач проживала разом із померлим боржником на час відкриття спадщини, а також з власної ініціативи вказаних судом та інших доказів суду не надав.

Враховуючи, що позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем боржника ОСОБА_2 , суд відмовляє в задоволені позивних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 в зв'язку з недоведеність позивачем своїх позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 608, 1216, 1218, 1231, 1281, 1282 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовним вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення буде складено 09 жовтня 2019 року.

Головуючий М.Б. Баличева

Попередній документ
85592122
Наступний документ
85592124
Інформація про рішення:
№ рішення: 85592123
№ справи: 363/1689/19
Дата рішення: 01.10.2019
Дата публікації: 15.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них