Справа № 361/4127/19
Провадження № 2/361/2664/19
13.11.2019
(заочне)
13 листопада 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Бас Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У червні 2019 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, щовтратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовує тим, що їй відповідно до договору купівлі-продажу квартири належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з позивачем в даній квартирі зареєстровані: донька - ОСОБА_4 ; онук - ОСОБА_5 ; колишній чоловік доньки (відповідач) - ОСОБА_6 .
Відповідач ОСОБА_7 із 2014 року і по даний час не проживає за місцем реєстрації, не сплачує комунальні платежі, й не здійснює жодних дій, які б вказували на зацікавленість у користуванні житлом. У зв'язку з тим, що ОСОБА_7 не проживає в квартирі позивача, а його реєстрація перешкоджає позивачу у здійсненні користування та розпорядження своїм майном, позивач змушена звернутися до суду.
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. від 04 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_7 у встановленому законом порядку повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи у його відсутність до суду не подав.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири серія ВРМ № 313048 від 25 липня 2011 року, витягу з державного реєстру правочинів серія ТЖ № 288973 та витягу про державну реєстрацію прав серія ССУ № 702421 від 22 вересня 2011 року, що ОСОБА_1 , є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6,7,8).
Згідно із довідки про склад сім'ї від 16 листопада 2018 року, відомо, що окрім позивача у вищезазначеній квартирі також зареєстровані: ОСОБА_4 , 1983 року народження; ОСОБА_5 , 2011 року народження; ОСОБА_7 , 1973 року народження.
Відповідно до акту обстеження житлових умов від 01 вересня 2018 року складеного головою правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „ЮНІСТЬ" ОСОБА_8 у присутності сусідів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_7 зареєстрований, але з 2014 року не проживає.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого Протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та
ст. 150 Житлового кодексу України (далі - ЖК України), які передбачають право власника використовуватися житлом для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь - яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином, вивчивши матеріали справи, враховуючи, що ОСОБА_7 за вказаною вище адресою не проживає понад один рік й не користується квартирою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а ОСОБА_3 визнати таким, що втратив право користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 141, 280-284, 289 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.