Справа № 591/5804/19
Провадження № 2-а/591/302/19
13 листопада 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в особі головуючого - судді Сидоренко А.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи справу №591/5804/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону УПП в Сумській області Денисенка Віталія Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що відповідач зупинив транспортний засіб КІА МАGNETIS, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , за кермом якого перебував позивач, 11 вересня 2019 року о 17 год. 16 хв. за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 106 та звинуватив його в тому, що він, керуючи транспортним засобом здійснив проїзд перехрестя вулиці Харківська та вулиці Охтирська на заборонний червоний сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 е ПДР України. Відразу, 11 вересня 2019 року, за тією ж адресою: м. Суми, вул. Харківська, біля будинку №106, безпосередньо на дорозі сержант УПП в Сумській області Денисенко В.М. виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
З зазначеною постановою не погоджується з наступних підстав.
Головне з того, що порушив відповідач при складанні оскаржуваної постанови є те, що він проігнорував його пояснення та мотиви, що рухаючись 11 вересня 2019 року на перехресті вулиць Харківська та Охтирська, він керувався п. 8.11 ПДР, а тому правила проїзду перехресть не порушував, оскільки при екстреному гальмуванні він не міг зупинитися згідно вимог ПДР України, і в разі зупинки міг спричинити аварійну ситуацію для інших учасників руху. Це все він виклав у своїх поясненнях, які надав сержанту УПП в Сумській області Денисенко В.М. 11 вересня 2019 року, але останній не взяв їх до уваги, чим грубо порушив його права. Під час інформування його про факт нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідач ввів його в оману, бо на відеозапису показував роботу світлофору, який регулює рух пішоходів.
Також сержант УПП в Сумській області ОСОБА_2 не взяв до уваги те, що він є досвідченим водієм з багаторічним стажем, і за останні 10 років у нього майже не було суттєвих штрафів за порушення правил дорожнього руху.
Крім того, позивач зазначає, що ст. 276 КУпАП вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку за адресою: АДРЕСА_1 , де розташоване Управління патрульної поліції у м. Сумах. Проте сержант УПП в Сумській області Денисенко В.М. положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу. Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_2 суттєво порушив права ОСОБА_1 , оскільки не дав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі.
Посилаючись на зазначені обставини, просить визнати дії відповідача про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ст. 122 ч.2 КУпАП незаконними, визнати протиправною та скасувати постанову сержанта УПП в Сумській області Денисенка ВМ. 1 батальйону 1 роти про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1510214 від 11 вересня 2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 25 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
10 жовтня 2019 року відповідачем на адресу суду надано відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з заявленим позовом, зазначаючи, що 11 вересня 2019 року згідно з розстановкою сил та засобів управління патрульної поліції в Сумській області він ніс службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху у м. Суми.
Близько 17.15 год. у зазначену дату на вул. Харківська поблизу будинку № 106 В нарядом було виявлено автомобіль Кіа Маджентіс, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого проїхав перехрестя вул. Харківська та Охтирська на червоний забороняючий сигнал світлофору, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306. Правопорушення було зафіксовано на службовий відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR.
Він підійшов до позивача, відрекомендувався, пояснив суть скоєного правопорушення та попросив надати для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зауважень до яких не виникло.
Він пояснив позивачу, що він порушив вимоги п. 8.7.3 е ПДР, а саме: проїхав перехрестя вул. Харківська та Охтирська на червоний забороняючий сигнал світлофору, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зазначає, що ним було пояснено позивачу вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено, що справу буде розглянуто на місці скоєння правопорушення.
11 вересня 2019 року, розглянувши в присутності позивача матеріали адміністративної справи, відповідач виніс постанову ЕАВ № 1510214 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., яку оголосив і вручив копію постанови позивачу.
Із постанови ЕАВ № 1510214 вбачається, що 11 вересня 2019 року близько 17.15 год. позивач, керуючи транспортним засобом на перехресті вулиць Харківська та Охтирська, здійснив рух на червоний забороняючий сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 е ПДР.
Стосовно розгляду справи інспектором на місці скоєння адміністративного правопорушення та відсутності протоколу про адміністративне правопорушення зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі чинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. На сьогоднішній день провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі і за ч.2 ст. 122 КУпАП, відбувається у скороченому вигляді, а саме фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Посилаючись на те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами, обґрунтовано, сумлінно, своєчасно, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, просить залишити без зміни оскаржувану постанову, а позовну заяву - без задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1510214 від 11 вересня 2019 року, винесеної поліцейським роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Денисенко В.М., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, що 11 вересня 2019 року о 17 год. 15 хв. в м. Суми, вул. Харківська водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснив проїзд регульованого перехрестя вул. Харківська та вул. Охтирська на заборонений червоний сигнал світлофору, що зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Y1 CAR DVD 107, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е ПДР України (а.с. 8).
Відповідно до п. 8.7.3.е ПДР України, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків. Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при увімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої (лівої) смуги руху за умови надання переваги в русі іншим його учасникам.
За ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів, та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до абзацу 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч.ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З зазначених норм законодавства вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Зі змісту оскаржуваної постанови від 11 вересня 2019 року вбачається, що відповідачем зазначено порушення позивачем пункту 8.7.3 е ПДР, відповідно до вимог якого червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частинах першій, другій статті 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу (рішення Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015).
Разом з тим, Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Отже доводи позивача, викладені в адміністративному позові, щодо порушення вимог законодавства у зв'язку з тим, що здійснення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу, не ґрунтуються на вимогах закону.
Як встановлено під час вивчення матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП в сумі 425 грн.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідачем на підтвердження заперечень проти позову надано відзив на позов, до якого приєднано відеозапис, при дослідженні якого вбачається, що відеозапис в повній мірі не відображає подію правопорушення, вчинення якого інкримінується позивачу, оскільки з відео неможливо чітко ідентифікувати, на який саме сигнал світлофору здійснив проїзд транспортний засіб під керуванням позивача.
Будь-яких інших доказів вчинення позивачем правопорушення відповідачем не надано, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку доводам позивача з приводу того, що правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, він не вчиняв.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вказане відповідачем в порушення ст. 77 КАС України не доведено правомірність свого рішення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заявленого ОСОБА_1 адміністративного позову.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 257-262, 286, 295 КАС України,
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомий) задовольнити.
Скасувати постанову, винесену поліцейським роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Денисенко Віталієм Миколайовичем (місцезнаходження: 40009, м. Суми вул. Білопільське шосе, 18/1) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ 1510214 від 11 вересня 2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп. та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.П.Сидоренко