Справа № 591/5136/19
Провадження № 2/591/2611/19
13 листопада 2019 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Шелєхової Г.В.
за участю секретаря судового засідання - Бондар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу №591/5136/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
Позивач ставить питання про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики від 8 червня 2019 року у розмірі 71020,50 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що між сторонами був укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 2825 доларів США, які останній зобов'язувався повернути в строк до 17 липня 2019 року. Однак, до цього часу, незважаючи на неодноразові звернення, кошти не повернуті.
Від позивача надійшла заява про слухання справи в його відсутність, підтримання позову, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 22 серпня 2019 року у в даній справі відкрите провадження та справа призначена до розгляду на 12 вересня 2019 року.
Протокольною ухвалою головуючого від 12 вересня 2019 року відкладено розгляд справи до 13 листопада 2019 року, у зв'язку з відсутністю доказів сповіщення відповідача.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 8 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу 2825 доларів США, які останній зобов'язувався повернути в строк до 17 липня 2019 року, що підтверджується копією розписки (а.с.10).
Відповідач у встановлений угодою термін (та на час розгляду справи - також) позику не повернув.
На день звернення позивача до суду - 20 серпня 2019 року, згідно офіційного курсу НБУ 100 доларів США становить 2517,57 грн., що підтверджується копією роздруківки з офіційного сайту Національного банку України.
Таким чином, сума боргу в розмірі 2825 доларів США становить (2825х25.18) 71133,50 гривень.
Однак, оскільки позивач ставить питання про стягнення 71020,50 грн. Суд вважає за необхідне вирішити справу в межах заявлених вимог.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до частин першої і третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Отже, письмова розписка є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору позики. Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами.
За своєю юридичною природою договір позики є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Таким чином судом встановлено, що право позивача порушене, відповідач належним чином не виконав умови договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 71020 грн. 50 коп. та 768 гривні 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 13 листопада 2019 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Г.В.Шелєхова