11 листопада 2019 рокуСправа № 921/606/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
за участю секретаря судового засідання Касюдик О.О.
Розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРЩІВСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ", Старокостянтинівське шосе, буд. 26 кім.15, м. Хмельницький, 29019
до відповідача - Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ", вул. Богданівська, будинок 15А, Личаківський район, м. Львів (вул. Загребельна, буд.5, м.Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область)
про стягнення 4 712 731, 65 грн заборгованості за поставлений товар, 461 718,59 грн пені, 942 546,33 грн штрафу та 40 284,17 грн 3% річних
За участі представників:
Позивача: Новак А.М. - керівник
Відповідача: не з'явився
Відповідно ст.222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
В судовому засіданні 11.11.2019 року, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРЩІВСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ", м.Хмельницький, Хмельницька область, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ", м. Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, 6 157 280,74 грн заборгованості, в тому числі: 4 712 731,65 грн заборгованості за поставлений товар, 461718,59 грн пені, 942 546,33 грн штрафу та 40 284,17 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору купівлі-продажу №21/05-к від 21.05.2019 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, що зумовило виникнення заборгованості в сумі 4 712 731,65 грн, а також нарахування пені, 3% річних та штрафу згідно умов договору.
Ухвалою суду від 23.09.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.10.2019 на 10 год 00 хв., встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення зазначеної ухвали, але не пізніше 15.10.2019.
Також, іншою ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2019 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРЩІВСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ" (вх.№16986 від 20.09.2019) про забезпечення позову у справі №921/606/19 та накладено арешт на грошові кошти Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" (вул. Загребельна, буд.5, м. Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, код 32865702), що знаходяться на розрахункових рахунках: № НОМЕР_1 в АТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365; № НОМЕР_2 в АТ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478; № НОМЕР_3 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, № НОМЕР_4 в Акціонерний Банк "Південний", МФО 328209, а також на інших виявлених під час виконання даної ухвали рахунках, які відкриті ПП "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" в банківських установах - в межах ціни позову 6 157 280 грн 74 коп. В частині вимог заявника про накладення арешту на транспортні засоби (згідно наведеного переліку), а також на зерно і продукцію ПП "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" - судом відмовлено.
Ухвалою господарського суду від 21.10.2019, у зв'язку із нез'явленням представника відповідача в засідання та неотриманням від останнього відзиву на позов, підготовче засідання відкладено на 01.11.2019 на 09:30 год, про що сторін повідомлялось шляхом направлення вказаної ухвали на їх адреси, зазначені у позовній заяві.
Відповідно до ухвали від 31.10.2019, судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "БОРЩІВСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ" (вх.№19538 від 29.10.2019) про вжиття додаткового заходу забезпечення позову у справі №921/606/19 шляхом накладення арешту на майно - сільськогосподарську техніку та транспортні засоби Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" (згідно наведених переліків).
01.11.2019 судом закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 11.11.2019 на 11:00 год, про що сторін належним чином повідомлялось шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали суду.
Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився. Відзив на позов, а також інші заяви з процесуальних питань від останнього не надходили.
Частинами 2, 3 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Слід зазначити, що копії ухвал суду від 23.09.2019 про відкриття провадження у даній справі та про вжиття заходів до забезпечення позову отримані представником ПП "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" 25.09.2019, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (наявне в матеріалах справи), отже останньому було відомо про розгляд даної справи.
Копії ухвал суду від 21.10.2019 та від 01.11.2019 направлялись відповідачу на його адресу, вказану у позовній заяві - АДРЕСА_1 , та яка відповідала відомостям, що містилися станом на дату направлення таких ухвал у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Інформація щодо вручення таких ухвал відповідачу відсутня.
Водночас, за даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005946110, сформованого судом станом на 11.11.2019, встановлено, що 07.11.2019 внесено зміни до відомостей про місцезнаходження юридичної особи - ПП "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ", у зв'язку з чим станом на час розгляду даної справи зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є: 79067, Львівська область, м.Львів, Личаківський район, вул. Богданівська, будинок 15А. Повідомлення про зміну місцезнаходження під час розгляду справи від відповідача суду не надходило.
Згідно ч.2 ст.31 ГПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Оскільки зміна місцезнаходження відповідача в процесі розгляду даного спору не має наслідком віднесення даної справи до виключної підсудності іншого суду, а тому, з урахуванням ч.2 ст.31 ГПК України, справа підлягає подальшому розгляду Господарським судом Тернопільської області.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою, та які повернулися/не повернулися до суду у зв'язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвал суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).
Таким чином, оскільки усі процесуальні документи направлялись судом за належною адресою відповідача (повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату направлення ухвал), слід вважати, що адресат належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останні не скористався.
Також необхідно зазначити, що відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.3 вказаного Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що: відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак своїм правом брати участь в судовому засіданні не скористався; явка в судове засідання представників сторін обов'язковою не визнавалась; відповідач мав можливість для викладення і подання суду своїх заперечень проти позову чи інших заяв процесуального характеру; доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, а тому справа розглядається відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 11.11.2019 представник позивача позовні вимоги повністю підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
21 травня 2019 року між Приватним підприємством "Захід-Агроінвест" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борщівська Аграрна Компанія" (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу №21/05-к (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1) Продавець зобов'язався передати у власність Покупця кукурудзу 3 класу врожаю 2018 року (надалі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного Договору.
Згідно п.3.2 Договору загальна вартість Товару по Договору становить 4 861 370,18 грн, що еквівалентно 185548,48 доларів США, в т.ч. ПДВ - 20% 810 228,36 грн.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що поставка здійснюється на елеваторі ПП "Захід-Агроінвест" за адресою: Тернопільська область, м. Ланівці, вул. Загребельна, 5, в строк до 24 травня 2019 включно. Поставка Товару підтверджується оригіналами наступних документів: - видаткової накладної, - податкової накладної зареєстрованої відповідно до чинного законодавства.
Датою поставки Товару вважається дата оформлення видаткової накладної (п.4.2 Договору).
Згідно п.5.1 Договору, Покупець здійснює оплату загальної вартості Товару у строк до 08.06.2019 року.
У разі, якщо оплата Товару буде здійснена Покупцем пізніше строків передбачених Договором, Покупець сплачує Продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого Товару, за кожний день прострочення. У разі прострочення оплати вартості Товару більше як на 15 календарних днів Покупець зобов'язаний оплатити на користь Продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого Товару (п.6.2 Договору).
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та до повного виконання Сторонами своїх обов'язків по Договору.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.
Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання вищевказаного Договору №21/05-к від 21.05.2019 поставлено відповідачу товар (кукурудза 3 класу): згідно видаткових накладних №43 від 21.05.2019 року на суму 2 515 200,00 грн та №44 від 21.05.2019 року на суму 2 346 170,17 грн, всього на загальну суму 4 861 370,17 грн.
Вказані накладні підписані представниками сторін без заперечень та скріплені відтисками їх печаток.
Крім того, в підтвердження факту поставки та належного оформлення такої операції позивачем долучено до матеріалів справи копії Актів приймання-передачі №ЗА-00000063 та №ЗА00000064 від 21.05.2019, довіреностей №110, №111 від 21.05.2019, податкових накладних №16 та №17 від 21.05.2019.
Поряд з цим, матеріали справи свідчать про те, що відповідач свого обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару (у строк до 08.06.2019 року згідно п.5.1 Договору) належним чином не виконав, оплатив за товар частково 05.09.2019 в сумі 148638,52 грн, що зумовило виникнення у ПП "Захід-Агроінвест" заборгованості перед позивачем в сумі 4 712 731,65 грн (4 861 370,17 грн - 148 638,52 грн).
Листом №236 від 03.07.2019 ПП "Захід-Агроінвест" повідомило, що оплата за поставлену продукцію згідно договору №21/05-к від 21.05.2019 буде здійснена в повному обсязі в термін до 15.07.2019.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, 12.09.2019 позивачем було направлено відповідачу претензію №38 від 12.09.2019 з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар в сумі 4712731,60 грн, яка залишена відповідачем без реагування.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував, доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості станом на дату розгляду справи суду не подав, а тому позовні вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" 4 712 731,65 грн заборгованості за поставлений товар підлягають до задоволення як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
Щодо вимоги про стягнення 3% річних.
Згідно ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи порушення відповідачем строку проведення розрахунку за товар, поставленого на виконання Договору купівлі-продажу №21/05-к від 21.05.2019, позивачем на підставі ст.625 ЦК України заявлено до стягнення 40284,17 грн 3% річних, нарахованих за період з 09.06.2019 по 20.09.2019.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення 3% річних, суд вважає правомірним нарахування відповідачу 40284,17 грн 3% річних, а позов в даній частині є таким, що підлягає до задоволення.
Щодо вимог про стягнення пені та штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.ст.546-551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .
Відповідно до ст.258 ЦК України та ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч.2 ст.231 ГК України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно з ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18).
Як вже зазначалось вище, у п.6.2 Договору №21/05-к від 21.05.2019 сторони передбачили, що у разі, якщо оплата Товару буде здійснена Покупцем пізніше строків передбачених Договором, Покупець сплачує Продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого Товару, за кожний день прострочення. У разі прострочення оплати вартості Товару більше як на 15 календарних днів Покупець зобов'язаний оплатити на користь Продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого Товару.
Враховуючи порушення відповідачем строку проведення розрахунку за товар, на підставі п.6.2 Договору, позивачем за період з 09.06.2019 по 20.09.2019 нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 461 718,59 грн та штраф в розмірі 942 546,33 грн, що складає 20% від вартості неоплаченого товару.
Перевіривши надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення штрафу та пені, суд вважає правомірним нарахування відповідачу 942 546,33 грн штрафу та 459 781,85 грн пені, у зв'язку з чим позов в даній частині підлягає до задоволення.
В частині стягнення з відповідача 1936,74 грн пені слід відмовити як необгрунтовано заявлених, оскільки нарахування суми пені в період з 06.09.2019 по 20.09.2019 проведено позивачем виходячи із подвійного розміру облікової ставки НБУ - 17%, тоді як з 06.09.2019 розмір облікової ставки НБУ становив 16,5% (проведений судом перерахунок знаходиться в матеріалах справи).
Враховуючи викладене вище, позов підлягає до задоволення в частині стягнення з відповідача 4 712 731,65 грн заборгованості за поставлений товар, 40 284,17 грн 3% річних, 459 781,85 грн пені та 942546,33 грн штрафу як обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог - в розмірі 92 330,16 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 194, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" (вул. Богданівська, будинок 15А, Личаківський район, м. Львів, код 32865702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРЩІВСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ" (Старокостянтинівське шосе, буд.26, кім.15, м.Хмельницький, Хмельницька область, код 39793949) - 4 712 731 грн 65 коп заборгованості за поставлений товар, 459 781 грн 85 коп. пені, 942 546 грн 33 коп. штрафу, 40 284 грн 17 коп. 3% річних та 92 330 грн 16 коп. в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення 1936,74 грн пені - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст.256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2019 року.
Суддя С.Г. Стопник