ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 15/87
м. Київ
17 вересня 2009 року 11:50 № 2а-1155/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів Качура І.А., Степанюка А.Г. при секретарі Бистрик О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за участю:
позивача - ОСОБА_1
представників відповідачів -Куліша О.О., Рябеки Л.І.
за позовомОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2
доДержавної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
провизнання права на проживання без ідентифікаційного номеру,
ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про зобов'язання Державної податкової адміністрації України не надавати ідентифікаційний номер ОСОБА_2 , зобов'язання Державної податкової адміністрації України не вносити ідентифікаційний номер та всю інформацію про ОСОБА_2 в Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, зобов'язання Державної податкової адміністрації України здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2 , як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання), зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2 , як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання), зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва видати ОСОБА_2 довідку з текстом «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера'та завірення підпису відповідальної особи гербовою печаткою.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачами порушено вимоги Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів'та право її малолітнього сина здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру за раніше встановленою формою обліку.
Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва в своїх запереченнях зазначив, що у відповідях на заяви позивачки відповідачі не заперечували проти права особи на відмову від ідентифікаційного номеру, а лише надали рекомендацію відносно дотримання Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових зборів, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 р. за № 1345/9944 (далі -Порядок № 602/1226).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 1993 року народження, звернулась із заявою до Державної податкової адміністрації України, в якій просила не вносити до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів дані щодо свого неповнолітнього сина та здійснювати в подальшому облік ОСОБА_2 , як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання).
У своїй відповіді від 20.10.2008р. № 8976/Д/29-2115 Державна податкова адміністрація України зазначила, що процедура внесення відмітки до паспорту громадянина України регулюється Порядком № 602/1226, відповідно до якого облік доходів платників податків, які відмовились від ідентифікаційного номеру, здійснюється за серією та номером паспорту. Питання щодо відмови від ідентифікаційного номера вирішується відповідно до зазначеного Порядку в органах державної податкової служби за місцем реєстрації фізичної особи.
Також позивачка, діючи в інтересах свого неповнолітнього сина, звернулась з заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, в якій просить не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, не надавати ідентифікаційний номер своєму неповнолітньому сину, вести облік за раніше встановленими формами обліку платників податків без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по-батькові), видати довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», а після отримання ОСОБА_2 паспорта громадянина України внести на сторінки 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва у відповіді позивачці від 26.09.2008 року № 1203/Д/29-212 зазначила, що після отримання паспорту ОСОБА_2 зможе особисто звернутись із заявою до органу податкової служби за місцем реєстрації з метою внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера на підставі Порядку № 602/1226.
Необхідно відмітити, що в зазначених заявах до відповідачів позивачка вказала, що не згодна з дією спільного наказу Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України, яким затверджено Порядок № 602/1226.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР (далі -Закон № 320/94-ВР) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Положеннями Закону № 320/94-ВР прямо передбачена реалізація права відмови від ідентифікаційного номеру шляхом внесення уповноваженими органами відмітки до паспорту. Іншого шляху реалізації такого права законом не передбачено, а тому суд погоджується із висновками відповідача -Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва відносно необхідності досягнення повноліття для реалізації особою права відмови від ідентифікаційного номеру.
Конкретний механізм внесення такої відмітки Закон № 320/94-ВР не визначає. Крім того, зазначеним Законом чітко не передбачено раніше встановленої форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, яка має бути застосована до осіб, які відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера або просять його скасувати через свої релігійні або інші переконання.
Процедура внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру до паспорту громадянина врегульована Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових зборів, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за № 1345/9944.
Зазначений Порядок визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби. Дія Порядку № 602/1226 поширюється як на осіб, у яких наявні ідентифікаційні номери, так і на осіб, у яких вони відсутні.
Порядок № 602/1226 є чинним на день розгляду справи, був зареєстрований Міністерством юстиції України, його дія розповсюджується на всю територію України і встановлені ним процедури застосовуються до всіх громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера чи відмовляються від ідентифікаційного номера, у разі наявності ідентифікаційного номера.
Законом № 320/94-ВР та зазначеним вище Порядком не передбачено облік громадян, які виявили бажання відмовитись від ідентифікаційного номеру через свої релігійні або інші переконання, за прізвищем, ім'ям, по-батькові та за місцем проживання, а також внесення відмітки щодо здійснення платежів без ідентифікаційного номеру до паспорту органами податкової служби.
Посилання позивачки щодо порушення відповідачами норм Закону № 320/94-ВР не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зазначеним Законом чітко визначено, що відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру вноситься до паспорту громадянина України. Законом № 320/94-ВР не передбачено внесення таких відміток до інших документів, що посвідчують особу (свідоцтв про народження, посвідчень, тощо).
Згідно з положеннями зазначеного Закону особа, яка отримала паспорт та через свої релігійні або інші переконання, має право відмовитись від отримання ідентифікаційного номеру або відмовитись від ідентифікаційного номеру в разі його наявності.
Вимоги позивачки про ненадання ідентифікаційного номера її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , 1993 року народження, є безпідставними, оскільки на день подання позовної заяви до суду ОСОБА_2 не виповнилось ще 16 років, а тому він не набув права відмови від ідентифікаційного номеру, яке відповідно до Закону № 320/94-ВР може бути реалізоване після отримання особою паспорту громадянина України.
Відповідно до п.п. 2.3., 2.6. Положення про картку фізичної особи - платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27 січня 1998 р. № 43, до отримання документа, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство, картки неповнолітнім фізичним особам видаються одному з батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та паспорта громадянина України одного з батьків або його паспортного документа з унесеними до нього відомостями про місце проживання або тимчасового перебування. Присвоєння ідентифікаційного номера здійснюється Державною податковою адміністрацією України у двотижневий термін від дня подання облікової картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів (форма № 1ДР).
Зазначеним положенням не передбачено примусове чи без подання належно оформленої і підписаної облікової картки за формою № 1ДР включення відомостей про неповнолітню дитину до Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів та здійснення присвоєння їй індивідуального ідентифікаційного номера платника податків.
Вимоги позивачки про зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва видати ОСОБА_2 довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», а після настання 16-річного віку зробити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України. Оскільки Порядком № 602/1226 податкові органи не уповноважені видавати довідки неповнолітнім особам вищезазначеного змісту.
Крім цього, згідно зі ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, у даному випадку у разі порушення прав, свобод чи інтересів ОСОБА_2 у нього або його батьків (опікунів) виникає право звернення до суду, а вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії на майбутнє, не можуть бути предметом розгляду в суді.
Суд звертає увагу, що судове рішення не може зобов'язати особу, в тому числі орган державної влади, вчиняти певні дії щодо правовідносин, які ще не виникли або можуть виникнути в майбутньому.
Право неповнолітнього сина позивачки здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, встановлене Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 р. № 320/94-ВР, відповідачами не заперечується.
Технічна процедура оформлення такого права визначена Порядком № 602/1226 і є обов'язковою як для органів державної влади, які здійснюють відповідні дії, так і для громадян.
ОСОБА_2 не позбавлений можливості реалізувати своє право щодо здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера після досягнення 16-річного віку та отримання паспорта громадянина України за умови дотримання процедури, встановленої Порядком № 602/1226.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що для задоволення позовних вимог відповідачі повинні вийти за межі законодавчо встановлених повноважень, що є порушенням Конституції України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідачів не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 35, 69-71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 07.10.2009 року.
Головуючий Суддя Мазур А.С.
Судді І.А. Качур
А.Г. Степанюк