ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
06 жовтня 2009 року 13:12 № 2а-1445/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Державної інспекції контролю за цінами в місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС»
простягнення економічних санкцій
У судовому засіданні 6 жовтня 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
Державна інспекція контролю за цінами в місті Києві (надалі також -«Позивач») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС- ПЛЮС»(надалі також -«Відповідач») про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС»в доход державного бюджету, р/р 31119106700009, код 21081100, одержувач УДК в Святошинському районі міста Києва, код 26077945, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 26 533 грн. 13 коп.; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС- ПЛЮС»в доход державного бюджету, р/р 31119106700009, код 21081100, одержувач УДК в Святошинському районі міста Києва, код 26077945, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 суму штрафних санкцій в розмірі 53 066 грн. 26 коп.; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС- ПЛЮС»виконати вимоги припису № 83 від 13 листопада 2008 року про виконання законодавчих вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Позивач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив та подав клопотання про розгляд та вирішення справи за його відсутності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС- ПЛЮС»має перед державним бюджетом заборгованість в загальному розмірі 79 599. 39 грн.
Так, Позивачем в позовній заяві зазначено про те, що перевіркою, проведеною Державною інспекцією контролю за цінами в місті Києві, встановлено порушення Відповідачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та Розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 12 лютого 2007 року № 144 та від 30 липня 2007 року № 978.
За результатами перевірки додержання державної дисципліни цін на житлово-комунальні послуги, як зазначено у позовній заяві, складено акт № 201 від 10 листопада 2008 року, додаток до акту перевірки від 12 листопада 2008 року та винесено припис № 83 від 13 листопада 2008 року про виконання законодавчих вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Представник Відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС», -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вказавши на їх необґрунтованість та безпідставність.
В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що Державною інспекцією контролю за цінами в місті Києві було проведено перевірку з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, а її результати оформлено всупереч встановленим вимогам.
Рішення, на якому ґрунтується позов, на думку представника Відповідача, прийняте без наявності результатів здійсненого планового заходу, оформлених в порядку, встановленому чинним законодавством України. Приймаючи рішення № 74 від 13 листопада 2008 року, як зазначив представник Відповідача, Позивач зазначив порушення вимог нормативних актів, порушення яких не було встановлено під час проведення перевірки, як і не зазначено вказаних порушень в акті перевірки. Фактично у прийнятому рішенні наведено іншу суму, аніж та, що зазначена в Акті перевірки, яка вираховувалася за порушення інших нормативних актів.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС»також було зазначено про те, що рішення, на якому ґрунтується позов, прийнято суб'єктом владних повноважень з грубим порушенням вимог Порядку проходження та оформлення матеріалів перевірок в Держінспекції цін м. Києва, а тому позовні вимоги є безпідставними, та, на думку представника Відповідача, не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про ціни і ціноутворення», Положенням про Державну інспекцію контролю за цінами, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 та Порядком проходження та оформлення матеріалів перевірок в Державній інспекції з контролю за цінами в м. Києві, затвердженим Наказом Держінспекції цін в м. Києві від 25 лютого 2005 року № 24-К.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»(надалі також -«Закон») державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України 2 «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону. Господарські суб'єкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 (надалі також -«Положення») Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Пунктом 4 Положення визначено, що Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обгрунтування; надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів; вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами.
Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція має право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо; вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами; приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання.
Відповідно до статті 14 Закону вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.
Основні вимоги щодо забезпечення виконання вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення», інших законодавчих та нормативно - правових актів щодо ціноутворення, організації державного контролю за цінами та реалізації матеріалів перевірок визначено Порядком проходження та оформлення матеріалів перевірок в Державній інспекції з контролю за цінами в м. Києві, затвердженим Наказом Держінспекції цін в м. Києві від 25 лютого 2005 року № 24-К (надалі також -«Порядок»).
Відповідно до пункту 2 Порядку працівник держінспекції цін має право здійснювати перевірки органів державної виконавчої влади, організацій, установ та суб'єктів підприємницької діяльності на підставі посвідчення, яке підписане начальником держінспекції цін або його заступниками і засвідчене печаткою.
На підставі посвідчення від 16 жовтня 2008 року № 581, виданого Держінспекцією цін в м. Києві провідним державним інспектором Батієнко Г. І. проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС»щодо додержання державної дисципліни цін та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що за результатами перевірки складається акт та визначено вимоги до змісту акту перевірки.
Актом Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві № 201 від 10 листопада 2008 року затверджено результати перевірки додержання державної дисципліни цін та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги.
Вищевказаним актом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС»за період з 1 вересня 2006 року по 31 червня 2008 року вимог: Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; Розпорядження КМДА від 26 грудня 2002 року № 2306 «Про затвердження Методики проведення перерахунків за надані населенню послуги центрального опалення та централізованого гарячого водопостачання».
Як зазначено у Акті Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві № 201 від 10 листопада 2008 року «на суму 90 654,59 грн… провести перерахунок мешканцям будинку. Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»додаткова виручка у розмірі 119 523,08 грн. підлягає вилученню в доход бюджету із застосуванням штрафних санкцій у двохкратному розмірі…».
Додатком до акту перевірки від 10 листопада 2008 року № 201 від 12 листопада 2008 року в результаті доопрацювання документів, наданих Відповідачем для перевірки, встановлено порушення вимог п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»та розпоряджень КМДА від 12 лютого 2007 року № 144 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 30.10.2007 р. № 1577»від 30 травня 2007 року № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»та від 30 липня 2007 року № 978 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води».
Як зазначено у вказано у додатку до акту перевірки «… необґрунтовано отримана ТОВ «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС»сума виручки у розмірі 26 533,13 грн. підлягає вилученню до бюджету разом із штрафними санкціями».
Відповідно до пункту 5 Порядку керівник відділу держінспекції цін розглядає акт перевірки щодо якості його оформлення згідно вимог зазначеного Порядку, а також, при наявності, розглядає заперечення посадових осіб суб'єктів перевірки, в разі їх незгоди з фактами, викладеними у акті.
3а результатами розгляду керівництво відділу у п'ятиденний термін складає висновок, в якому відображає факти виявлених порушень законодавчих та інших нормативних актів щодо формування, встановлення і застосування цін і дає пропозиції тощо: застосування до перевіреного суб'єкта економічних або штрафних (фінансових) санкцій; приписів, обов'язкових для виконання, про усунення порушень Дисципліни цін, причин та умов, що породжують ці порушення; вдосконалення органами державної виконавчої влади порядку формування цін і тарифів; направлення матеріалів перевірок іншим державним виконавчим або правоохоронним органам тощо. Висновок підписується керівництвом відділу держінспекції цін. При наявності мотивованих зауважень, що потребують уточнення або Додаткової перевірки, висновок, інші матеріали та проект рішення подаються у термін, погоджений з керівництвом держінспекції цін, але не пізніше місячного строку без врахування п'ятиденного терміну розгляду акта керівництвом відділу (пункт 6 Порядку).
Згідно з пунктом 7 Порядку висновок, а також підготовлений відповідно до вимог Інструкції проект рішення про застосування економічних або штрафних (фінансових) санкцій, та, при необхідності, проект припису подається керівництву держінспекції цін. Рішення про застосування економічних або штрафних (фінансових) санкцій приймається керівництвом держінспекції цін на протязі 10 днів з часу одержання його проекту. Рішення підлягає реєстрації в спеціальному журналі у відповідального працівника відділу організаційно - методичної роботи.
Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 74 від 13 листопада 2008 року вирішено вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС»в доход державного бюджету України суму 26 533,13 грн. та штраф в сумі 53 066,26 грн.
Як зазначено в рішенні Позивача № 74 від 13 листопада 2008 року «… ТОВ «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС»було порушено вимоги розпоряджень КМДА від 12 лютого 2007 року № 144 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 30.10.2007 р. № 1577», від 30 травня 2007 року № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»та від 30 липня 2007 року № 978 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води».
13 листопада 2008 року Директору Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС»Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві було виставлено Претензію на суму 79 599, 39 грн.
13 листопада 2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві було винесено Припис № 83 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
В судовому засіданні представник Відповідача посилався на незаконність Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 74 від 13 листопада 2008 року та вказав, що його прийнято з порушенням процедури прийняття та оформлення, а тому вказане рішення не може бути підставою задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішення суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, завданням адміністративного суду завжди є контроль легальності.
В обґрунтування незаконності рішення Позивача представник Відповідача посилається на порушення процедури його прийняття та порядку оформлення.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання -детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий -зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Як вбачається зі змісту Акту Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві № 201 від 10 листопада 2008 року, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС»за період з 1 вересня 2006 року по 31 червня 2008 року вимог:
- Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»;
- Розпорядження КМДА від 26 грудня 2002 року № 2306 «Про затвердження Методики проведення перерахунків за надані населенню послуги центрального опалення та централізованого гарячого водопостачання».
Водночас, на підставі даного акту перевірки було прийнято Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 74 від 13 листопада 2008 року яким встановлено порушення ТОВ «ДОМ-СЕРВІС-ПЛЮС» вимог:
- розпорядження КМДА від 12 лютого 2007 року № 144 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 30.10.2007 р. № 1577»,
- розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»,
- розпорядження КМДА від 30 липня 2007 року № 978 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води».
Відтак, Суд звертає увагу на те, що рішення Позивача, яке приймалося на підставі акту позапланової перевірки, містить посилання на порушення вимог зовсім інших правових актів, аніж ті, які фактично було встановлено перевіркою.
Щодо Додатку до акту перевірки від 10 листопада 2008 року № 201 від 12 листопада 2008 року, яким встановлено порушення вимог п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»та розпоряджень КМДА від 12 лютого 2007 року № 144 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 30.10.2007 р. № 1577»від 30 травня 2007 року № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»та від 30 липня 2007 року № 978 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», суд звертає увагу на наступне.
Чинним законодавством України, яке регулює спірні правовідносини, не встановлено повноваження Позивача приймати додаток до акту перевірки, який містить абсолютно інші посилання на порушення, допущені суб'єктом господарювання.
Проаналізувавши зміст вказаного Додатку до акту перевірки від 10 листопада 2008 року № 201 від 12 листопада 2008 року, Суд приходить до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний додаток є новим актом перевірки, прийняття якого є порушенням встановлених законодавством вимог щодо процедури проведення перевірки та оформлення її результатів.
Відтак, Суд приходить до висновку про те, що Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 74 від 13 листопада 2008 року є необґрунтованим, оскільки містить посилання на ті порушення Відповідачем вимог чинного законодавства в сфері ціноутворення, які не було встановлено результаті проведеної перевірки та не відображено у складеному за її результатами акті.
Водночас, Суд звертає увагу на те, що складеним актом перевірки № 201 від 10 листопада 2008 року встановлено, що Відповідачем було необґрунтовано отримано виручку на загальну суму 119 523,08 грн. без застосування штрафних санкцій, а у прийнятому на його підставі рішенні № 74 від 13 листопада 2008 року було нараховано інші суми -на загальну суму 79 599,39 грн. із застосуванням штрафних (економічних) санкцій у подвійному розмірі.
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що фактично у прийнятому рішенні наведено іншу суму, ніж та, що зазначена в акті перевірки, які вираховувалися за порушення інших нормативних актів.
Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є рішення суб'єкта владних повноважень, яким до Відповідача було застосовано економічні санкції. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
Проаналізувавши вимоги чинного законодавства в сфері цін та ціноутворення та матеріали справи, Суд приходить до висновку про те, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 74 від 13 листопада 2008 року є таким, що винесене з порушенням процедури проведення перевірки та оформлення її результатів, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості на підставі вказаного рішення є необґрунтованою.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ-СЕРВІС- ПЛЮС»виконати вимоги припису № 83 від 13 листопада 2008 року про виконання законодавчих вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, Суд звертає увагу, що вказаний припис, який винесено на підставі акту перевірки, містить посилання на зовсім інші порушення вимог законодавства, аніж ті, що відображено в акті, а тому вказаний припис є необґрунтованим та безпідставним, а відповідна позовна вимога -такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову -відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. Є. Блажівська