ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 7/3648
м. Київ
27 жовтня 2009 року 12:00 № 2а-3648/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури у Печерському районі м.Києва
про зобов'язання вчинити певні дії
Представники:
від позивачаКушніренко М. В. , за договором
від відповідачаНе прибув
Позивач звернулася до адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності службових осіб прокуратури Печерського району м. Києва при розгляді заяв від 03.10.2006 року та 05,09.2007 року про вчинення злочину протиправною та зобов'язання службових осіб прокуратури Печерського району м. Києва прийняти рішення по заявах про вчинення злочину від 03.10.2006 року та 05.09.2007 року у відповідності до вимог ст. 97, ч.2 Кримінально-процесуального кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав посилався на наявні у нього докази про направлення заяв.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважав, що прокуратурою Печерського району м. Києва виконані всі дії у відповідності до вимог ст. 97, ч.2 Кримінально-процесуального кодексу України.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
У справі міститься заява позивачки від 03.10.2006 року по факту фальсифікації акту перевірки №50/26-062/312 87614 від 20.04.2004 року держаними податковими ревізорами-інспекторами Головного відділу Податкової міліції у Печерському районі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4, що була направлена до прокурора м. Києва. Заява позивачки від 03.10.2006 року 05.09.2007 року по факту фальсифікації акту перевірки акту №25/26-2/15 від 20.04.2004 року тими ж особами також направлена до прокуратури міста Києва
Відповідно до супровідного листа від 19.10.2006 р. № 0711-1342вих06, обидва звернення спрямовані до відповідача з вимогою організації перевірки у порядку ст. 97 КПК України.
Будь-яких доказів виконання зазначеної вимоги відповідачем суду не надано, а листи № 2583 3-07 від 05.11.2007 року, № 60-3-08 від 21.01.2008 та № 1782-з-07 від 18.07.2007 р. долучені представником відповідача до справи у якості доказу, ніякого відношення до питань, порушених у зверненнях позивачки, не мають.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Суд, реалізовуючи положення з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, пов'язані з необхідністю перевірити відповідність оскаржуваного рішення вимогам щодо того чи прийняте (вчинені) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, прийшов до висновку про порушення відповідачем зазначених вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не довів факту вчення дій передбачених законом, а отже не виконав вимог щодо доказування правомірності дій або бездіяльності.
Суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а також наданих позивачем пояснень прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність службових осіб прокуратури Печерського району м.Києва при розгляді заяв ОСОБА_1 від 03.10.2006 року та 05.09.2007 року про вчинення злочину держаними податковими ревізорами-інспекторами Головного відділу Податкової міліції у Печорському районі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 по факту фальсифікації акту перевірки №50/26-062/312 87614 від 20.04.2004 року та акту №25/26-2/15 від 20.04.2004 року незаконною.
Зобов'язати службових осіб прокуратури Печерського району м. Києва прийняти рішення по заявах ОСОБА_1 про вчинення злочину від 03.10.2006 року та 05.09.2007 року у відповідності до вимог ст.97, ч.2 Кримінально-процесуального Кодексу України.
Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Арсірій Р.О.
Дата складення та підписання повного тексту постанови -04 листопада 2009 року.